ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Підпалий Володимир

ЧЕРЕДНИК

Від середи
до середи
він проситься
до череди.
Коли ж настане
середа,
його шукає
череда.
Ніхто не зна,
куди він зник,
наш помічник —
мій чередник...
***
СКОРОМОВКА

У ліс од всіх
утік горіх...
Ото утіха —
знайти горіха!..
***
НІСЕНІТНИЦЯ

Вбігли хмари
до кошари,
аж там птах
на восьми ногах,
в човен грюка,
копійкою хрюка
і до пастуха
махайлом маха...
Засміялись хмари
і гайда з кошари..
***



ЛАПЦІ

На річці жабки
жабці
сплели з латаття
лапці.
Аж роздивились
лапці
великі трішки
жабці.
Попідрізали
лапці —
маленькі лапці
жабці...
Та й порішили:
— Годі,
нехай босоніж
ходить...
***
СУНИЦІ

У приярку,
де повінь буйних трав,
зелений дощ
вночі на землю лляв.
А як задніло —
в листі крапелини
промінились рожево,
як жарини...
Їх я не рвав,
не їв,
а цілував...
***
ЛІТО

Лежить натомлена земля,
вся динями і сонцем пахне.
Де шлях прокурений петля,
в пилюці подорожник чахне.
Шмага чубаті ячмені,
як батогом, під боки вітер...
На незагнузданім коні в'їжджає
в степ червоне літо.
***
ЛИПЕНЬ

Ходить між липами легко липень,
небо вночі позіхає на сушу,
сизий шуліка у небі глибоко,
наче камінчик, з місця не зрушить...
***



ДЗВОНИКИ

Сонце рано встає,
небо вищає,
сипле золота
повні пригорщі:
— Це землі, а це — вам, —
посіває...
З переляку мороз
в ліс тікає
через яр навпрошки.
А у лісі
струмки
дзвонять в дзвоники..
***
ВЕСНА

Уже вернулися додому
з-за океану журавлі,
уже кують, забувши втому,
у росах коники малі.
Вже хмари в сонячних накрапах
у синім небі попливли,
уже кульбаби дружно в травах
жовтаві кульки надули...
***
ЛІСОВЕ ДЖЕРЕЛО

В темнім лісі джерело
синє кинуло крило
на траву шовкову,
почало розмову:
— На прощання вам скажу
між дерев я поброджу,
походжу, і поблуджу —
та й до річки побіжу...
Каже ліс йому:
— Біжи! —
Кажуть птиці:
— Так, біжи! —
Кажуть звірі теж:
— Біжи! —
Кажуть всі йому:
— Біжи
і про нас там розкажи.
Хай всі знають,
як отут восени вітри метуть,
як зимою білі мухи
крутять снігу завірюхи,
як блакитно навесні
дзвонять проліски ясні,
як у нас гриби ростуть,
як у нас дуби гудуть,
щоб маленьке джерело
прохолоду берегло...
***
КАЗОЧКА ПРО СОНЦЕ

З пруга червоного на стерню
покотилось гаряче коло,
тіло своє об ню
покололо.
І там, де стіг, наче віл,
що запливає в тумани,
згорнулось клубочком, сіло на діл
і язиком зализує рани...
***
ГУСИ

— Гуси, гуси,
де ви були?
— В синім небі
між хмар пливли
— Де ж те небо?
— Впало в воду.
— А де вода?
— Коло броду.
— А де той брід?
— А там, де ліс.
— А де той ліс?
— А там, де й ріс...
***