ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Підпалий Володимир

ПЕС

Чи не знаєте ви пса,
котрий за котом гаса,
прокусив собі язик,
став худий, мов черевик.
***
ЗАЙЧИК

— Зайчику-спанчику, де ночуватимеш?
Звідки біжиш? Із млина? У млині
в міхах горіхів багато-багато,
чом хоч одного не вкрав мені?..
— Пальчики-кравчики скубли за вуха,
біг по колоді, тонув у ріці,
сікла по носі мене завірюха,
ще й насміхалися горобці...
— Зайчику-спанчику, дихає ніччю
сіра безодня неба... Біжім!..—
Швидше і швидше. Лиш вуха-свічечки,
їм і тремтіти-горіти, і мерзнути їм...
***
СНІГУРІ

Виснуть густо на гілках,
бо померзли долі,
у синеньких піджачках,
у червоних льолях.
А як вітер загуде,
закружля по колу —
не один з них упаде
грудкою додолу...
***



МОРОЗНИЙ ВЕЧІР

В схованки тікають звірі —
ні догнать, ні перейнять,—
мерзнуть зорі в небі сірім,
наче лапки каченят...
***
ЗИМОВИЙ БІР

Забрів у сніг,
втомився й ліг
та й снить пухкими снами
зимовий бір,
мов чорний звір,
зі срібними рогами...
***
ПЕРЕДЗИМ'Я

За журавлиними ключами
посиротіла далина...
Відходить листопад. За лісом
зима вітрило напина.
Зашклилися, як затулились,
тоненьким льодом у степах
мілкі озера. Глід червоний
промерз до зернят на кущах.
А грудень дихає сердито
морозом: невтямки йому,
чому тендітними списами
озимина стріча зиму...
***
ПІДКІВКИ

В маленької киці
м'які топтаниці,
гостренькі дряпки —
з підківками лапки...
***



КІТ

Кіт — ледащо й боягуз,
цілий день мурчить під вус,
що він тигрові рідня...
Хай хтось вірить,
та не я!..
***
КІНЬ

У Андрійка на долоні
всеньку ніч пасуться коні.
У долині напасуться
і росою там зап'ють,
не гасають, не гризуться,
і не б'ються, і не б'ють.
З золотими копитами,
із червоними хвостами
ходять, наче по воді,
на шовковім поводі.
Чорні гриви шиї гнуть,
ріками униз течуть.
І задумав так Андрій:
тут між ними десь і мій,
і найкращого коня
вже він майже доганя.
Вже спіймав за гриву він,
щулить гострі вуха кінь,
бурю видихнув грудьми
вдарив дзвінко копитьми,
аж розсипались вогні —
і пропав у табуні.
***
КАЗОЧКА ПРО ТЕЛЯТКО

Як вечір зірок багато
сипне на міста й поля,
із неба мале й рогате
в вікно загляда теля.
Купає телятко ніжки
в тумані, як в молоці,
і світяться в нього ріжки,
мов сонячні промінці.
І хоче телятко спати,
сон вічки йому стуля,
і хоче втекти в кімнату
до діток малих теля...
***
ГАРБУЗ

Ліз городом карапуз.
Гульк — у затишку гарбуз
біля тину крадькома
проти сонечка дріма,
краплі поту на чолі,
хвостик глибоко в землі...
***
ЗАГАДКА

Відгадайте, хто такі:
влітку на припоні
проти сонця на горбі
лежимо поміж рядків
і зелені, й чорні,
і смугасті, і рябі...
А як серпень на росі
ставить сонця пробу —
підставляємо усі
ми по черзі лоба...
Хай нас крутять,
хай нас б'ють,
хай з баштану
заберуть!..
***