ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Сингаївський Микола

СОН ТИМКА-ДИВАКА

Як не знав та й забув,
Де Тимко сьогодні був:
Чи у школі,
Чи у полі,
Чи, заснувши у квасолі,
Не ходив,
Не робив,
Рук своїх не натрудив.
Як забув та й не знав,
Що Тимко сьогодні мав:
Чи ватрушку,
Чи пампушку,
Чи солодку, спілу грушку?
Ой, не мав
І не знав,—
У квасолі задрімав,
Там і сон його тримав.
***
ПРО ЩО ГОВОРИЛИ ПТАХИ І ЗВІРІ

Ворон шепче воронятку:
— Мій біленький.—
Слон гундосить слоненятку:
— Мій маленький.—
Заєць каже зайченяті:
— Мій хвостатий.—
Гуска шепче гусеняті:
— Мій крилатий.—
Лев говорить левенятку:
— Мій ласкавий.—
А їжак — їжаченятку:
— Мій лукавий.
Як почув я ті розмови
Птахів, звірів,
Ні зайчиську, ні слонові
Не повірив.
А чому?
***
СМІХ ДЛЯ ВСІХ

Наш дідусь, немов на втіху,
Нам приніс торбину сміху.
Сміх сміється:
— Хи-хи-хи,
Не сумуйте, дітлахи.
В цій сатиновій торбинці,
Всім малятам — по смішинці.
Є слухняним, роботящим,
І неробам, і ледащим.
Сміх — з усмішкою, та сміло
Завжди робить своє діло.
Вийду з ледарем гуляти —
Буду сміхом дошкуляти.
А базік і брехунців
Гарно смикну за штанці.
До лукавих та упертих
Буду я також відвертим.
Й до зазнайків доберуся,
Бо нікого не боюся.
Я веселий, добрий сміх —
Сміху вистачить для всіх.
***



ДЕНЬ І НІЧ

У Пенька питає Пень:
— Що надворі — ніч чи день? —
А Пеньок відповідає,
Що не відає й не знає.
— Піднімись, у чому ж річ,—
Сам побачиш — день чи ніч.
***
ЗАЙЧЕНЯ

Мале безхвосте Зайченя
Так вихвалялося щодня:
— Татусь у мене — родич Тигра,
А мама і сестра — тигриці.
Що е хвальки — то всім відомо,
Та Зайченяті — не годиться.
***
КІТ І МИШЕНЯТА

Сказала Миша своїм Мишенятам,
Щоб слухалися матері як слід.
Щоб із нори не сміли виглядати,
Бо поруч ходить
Страхолюдний Кіт.
А Мишенята й чути не хотіли,
Вони Кота за хвостика ловили.
***
ГРУШІ НА ВЕРБІ

— Ти — мені, а я — тобі,
Бачиш — груші на вербі.
— Бачу, тільки ти не руш,—
Не чіпай моїх ти груш.
— Не чіпаю,— хай тобі
Будуть груші на вербі.
***



БАТЬКО І СИН

Малого синочка повчає татусь:
— Ти швидше обідай, бери —
не лінуйсь.

— А я не лінуюсь,— синок
бубонить,—
Я знаю, що їсти — не діло робить.
***
ГОРОБЕЦЬ І ШПАКИ

Поселився у шпаківні Горобець:
— Цвінь-цвірінь,
Я наче справжній молодець.—
Та набридло цвірінчання те Шпакам,
І сказали Горобцю вони: — Затям!
У шпаківні, ти вважаєш, став
співцем,
А насправді ж залишився Горобцем.
***
КАЗАЛА МАКІВКА

Казала Маківка Перчині:
— Ми разом служимо людині.
Ми для краси,
Ми і для діла,—
Взялася цвіт свій вихваляти.
Та вмить під вітром облетіла,
Не встигла й слова доказати.
Перчина ж, як завжди, мовчала,
Бо добре ціну собі знала.

***
МАРІЧКА І ЗВИЧКА

У Марічки гарна звичка —
Любить все робить Марічка:
Полежати,
Потім сісти,
Потім булку з медом з’їсти.
Потім трішечки поспати
Та на гулі вийти з хати...
Роботяща в нас Марічка,
Тільки дивна в неї звичка.
***
РОЗМОВА

У шипшини — колючки,
А у мене — баєчки,
Скоромовки, веселинки
Для Тимка і для Маринки.
Тож послухайте їх, діти,
Буду щиро говорити.
***