ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Сингаївський Микола

СИНИЧКА-СЕСТРИЧКА

Пташка синичка —
моя сестричка.
Летить до вікна,
мабуть, хоче зерна.
Прилітає сюди, —
може, хоче води.
Може, крихітки хліба
принести до обіду.
Добре знає синичка:
Є зерно і водичка.
Є і хліб на обід,
наїдайся як слід.
***
МИ З СЕСТРОЮ

Як були маленькі ми,
то чекали вдвох зими.
Скоро ж і зима прийшла,
та сестричка ще мала.
Тільки я ще більшим став,
і мерщій гайнув на став.
Зупинився на льоду,
хоч і слизько — не впаду.
***
МОРОЗ І СОНЦЕ

Хоч мороз, а сонце сяє,
небо чисте й голубе.
Каже сонечко морозу:
— Розморожу я тебе.
А мороз на те сміється,
сніг іскриться навкруги:
— Хай собі говорить сонце,—
не розмерзнуться сніги.
***



ЛІЧИЛОЧКА

Два півники
на току,
дві гусочки
у садку,
дві качечки
на воді,
дві курочки
в лободі.
Дві синички —
дві сестрички
у зеленому гаю,
там і ніжний
соловейко
водить пісеньку
свою.
Скільки всіх?
***
СКОРОМОВКА

Коржі — з медом,
коржі — з маком,
а смаженя -—
з пастернаком,
а галушки —
з лютим перцем,
а в нас гості —
з добрим серцем.
А ми гостям за спасибі
дамо хрону,
дамо риби.
А за раки — нема дяки,
нехай родять
хліб і маки.
А маківка — до мачини,
перченятко — до перчини,
щоб усе буяло в зрості...
А ми з вами —
знову в гості.
***
ГРЕЧАНА КАША

Гречка виросла малою,
а жита стоять стіною.
І тому, либонь, вона —
не весела, а сумна.
Я піду — її розважу:
— Ти рости в своїй красі,
бо твою гречану кашу
ще хвалитимуть усі.
***
ЖАРТУВАВ КОМАРИК

Ви мовчіть, а я послухаю,
бо десь муха, наче кашляє.
Ви бігом, а я поволеньки,
бо так можем розминутися.
Кажуть, диво в нашім решеті,
та йому ніяк не вилізти.
Жартував комарик з колесом,
та застряв у спицях крилами.
Чи високо, а чи глибоко,
а я лежу та й не слухаю.
***



ОДУД І ПЕРЕПІЛКА

Каже одуд:
«Ой ду-ду,
перепілку я знайду».
Перепілка, хоч мала,
в житі схованку знайшла.
Тільки й чути: «піть-піть-піть,
ви за мною не ходіть.
Бо я пташка непомітна
і моя домівка житня.
Хоч ти, одуде, співець,
тільки трішки хвастунець.
Щоб мене шукати,
треба жито жати».
Чуєш знову: «піть-піди».
Повела, та не туди.
В житі — наче в лісі,
Це ж луна від пісні.
***
БУДЯК ХВАЛИВСЯ ТАК

Хвалився будячок:
— До неба виростаю,
я вищим від тополь
і від людини стану.
А вітер налетів
і до землі зігнув,
бо той будяк пустий
і гонористий був.
Я всім хвалькам скажу:
— Бундючитись не треба!
Колись будяк хваливсь,
що виросте до неба.
***
КОНИК-ГРОМИК

Наш коник, наче громик,—
невтомний трудівник,
до татка і до мене
він ще маленьким звик.
Він п'є джерельну воду,
на лузі п'є росу.
А я йому смачної
травиці принесу.
***
НЕ ТУМАНИ СТЕЛЯТЬСЯ

Що то в полі за туман?
Побілів до краю лан.
А за лугом, за ставком
він розлився молоком.
Запитаю у матусі,
побіжу та подивлюся.
А вона всміхається,
каже: — Ой, мала,
не туман то стелиться,—
гречка зацвіла.
***
ТРАВКА-ВЕСНЯНКА

Травко- муравко,
стелись на галявку,
на стежку до броду,
на стежку до хати,
де ходить по воду
Іванкова мати.
Травко-ласкавко,
стелись аж до ганку.
— Ми будем з тобою,—
матуся сказала.—
Покропим водою,
щоб ти не зів'яла.
Травко-веснянко,
стелись на полянку,
на згір'я шовкові,
на луки під гаєм,
на землю в обнові,
де ми виростаєм.
***