ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Перелісна Катерина

КОНВАЛІЇ

Дрібнесенькі дзвіночки,
Неначе воскові,
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно запашненькі,
Найкращі із квіток,
Конвалії біленькі
Зовуть нас у лісок.
***
БУЗОК

Один бузок ось під вікном,
А другий біля ґанку.
Один синенький, а отой
Біленький, як сметанка.
Обидва ніжні, запашні,
Аж дух вам забиває,
І кожна гілка, як букет,
Із листя виглядає.
***
НЕ ЗАБУДЬ!

Незабудки голубенькі,
Дуже ніжні і малі,
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
І такі вони несмілі,
Налякав їх хтось, мабуть.
***



ВОЛОШКИ

Бо ми квіти — ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
Нас не люблять хлібороби,
Бур'янами нас зовуть,
А діткам ми до вподоби —
З нас вінки вони плетуть.
***
ДЗВІНОЧКИ

Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі.
Ми — волошки, наші квіти
Голубіють на полях:
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.
***
ЖОВКНУТЬ ТРАВИ В ПОЛІ...

Жовкнуть трави в полі,
Квіти у ліску,
Облітає листя
Із дерев в садку.
Сумно вітер виє,
Гілочки лама,
Плачуть хмари сиві —
Сонечка нема.
І пташок не чути
В полі і садках,
Листячко зів’яле
Мокне на стежках.
***
МЕШКАНЦІ

Ходить дятел, стукотить:
«Час за мешкання платить!
В кого плата там яка —
Дайте зерна чи жука!»
З-під коріння мишка — зирк!
Причаїлась — нічичирк!
Шкода мишці й півзерна,
Бо голодна і вона.
А сусід її, їжак,
Буркотить: «За що? Та як?
Тяжко, бачиш, і мені.
Заплачу я по весні!»
Білка з гілочки гука:
«Де візьму тобі жука?
Йди сюди та пошукай,
Глибше кору подовбай!»
***



ЩО СТАЛОСЯ?

Чорнобривці із куточка
Виглядають:
«Що це сталося з садочком? —
Всіх питають. —
Ще учора скрізь тут квіти
Розцвітали...
А сьогодні де ж поділись?
Чи пов’яли?
Нащо вкрило їх те листя
Із кленочка?
Дуже сумно нам без друзів
У садочку».
***
ОСІНЬ

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились, —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали,
Наче під листочком
Вогник догора.
***
ГРИБ

Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб!
Отакий товстезний,
Отакий грубезний,
Бриль на голові,
А нога в траві.
Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.
***
ОСІННІЙ ВІТЕР

Ой, шумить холодний вітер
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Залиш, вітре, мої коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снігу!»
Вітер листя обриває:
«Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом
А заснеш,
А весною свіжі коси
Заплетеш».
***
СТРАШНО

Зайчик щулився в кущах,
Бо напав на нього страх:
Жовтий лист зашелестить —
Зайчик зиркне, затремтить.
Жолудь з неба упаде —
Зайчик вушками пряде.
Захитається трава —
Охне зайчик: «Це сова!»
Хрюкнуть в листі їжаки —
Зайчик скочить: «Це вовки!»
І помчиться із ліска
Через поле, до ярка.
***