ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Січовик Ігор

Грудень
Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Під снігом спить промерзле груддя,
Воно збирає силу в груддях.
У кожній грудочці вважай
Живе майбутній урожай.
***
Листопад
Пожовкло листя і трава –
І я вступив в свої права.
З дитинства до роботи звик:
Я садівник, орач, двірник.
Шаную дуже чистоту –
Зриваю листя і мету
З своїми друзями-вітрами
Бо вже зима не за горами.
***
Жовтень
Не встигла осінь відпочити,
Пройтись лісами і садами,
Все листя їй позолотити,
Намилуватися плодами,
А вже земля про літо мріє.
І я спішу її зорати,
Щоб золотим зерном засіять
Поля на урожай багатий.
***



Вересень
Про осінь кажуть: золота.
А я додав би: ще й багата.
Йдучи по селах і містах,
Вона несе з собою свято.
І я за щедрий урожай,
Який зібрати нам вдалося,
Вручу їй теплий коровай
І верес, вплетений в колосся.
***
Серпень
Я – завершальний місяць літа.
Мені в цей час – не заважай.
Не можу й хвильки відпочити –
Спішу зібрати урожай.
Колись жита серпом косили,
Від того й Серпнем звуть мене.
Тепер комбайни мчать стосилі,
Їх дядько Серп не дожене.
***
Липень
Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу.
Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було!
***
Червень
– Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить.
Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур’ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви.
***



Травень
– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.
Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті бджілки дітям
Збирали сонячні меди.
***
Квітень
Я змалечку квіти люблю, як життя.
Їх знаю напам'ять, на дотик.
Вирощую, пещу, як мама дитя,
І дня не сиджу без роботи.
У домі без квітів, як без немовля.
Батьки в ньому, наче сирітки...
Я хочу, щоб наша планета Земля
Була дуже схожа на квітку.
***
Березень
Що вище сонце – довші дні.
Зима ховається в барлогу,
А я сестрі своїй весні
Встеляю травами дорогу.
Ще не прокинувсь ліс від сну,
Ще ручаї стежки вивчають,
А вже берізоньки весну
Пташиним співом зустрічають.
***
Лютий
Із братом Січнем схожі ми,
Хоча і не близнята.
Без нас не буде і зими,
Як нас без мами й тата.

Зима відходить. Їй сліди
Я замітаю вчасно!
Лечу – туди, біжу – сюди,
Тому й лютую часто.
***
Січень
– Я народивсь на Рік Новий,
Люблю мороз і сніг,
І тчу я килим зимовий –
Дарунок мій для всіх.

Я холод не послаблюю,
З хурделицями мчу,
Морозом, наче шаблею,
Січу! Січу! Січу!
***