ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Андрусяк Іван

ТРИНАДЦЯТИЙ ТРАМВАЙ

У тринадцятім трамваї
завиває бегемот.
А чого він завиває?
Весь трамвай про це вже знає:
бегемоту ненароком
тицьнув хоботом ув око
необачний слон — і от
завиває бегемот!
Величезний, наче шафа,
так реве він, що жирафа
утягнула шию вмить
і як гаркне: — Тихо! Цить!
— Не кричіть! — кричить папуга.
— Гей! Замовкніть! — рявка друга.
— А чого ви кричите? —
носоріг гука на те.
Тут і лев здійняв тривогу,
бідолаха теж завив —
хтось в гармидері на ногу
ненароком наступив!
У тринадцятім трамваї
верещить і завиває,
гарка, лається, реве
все живе...
Був і я в трамваї тім,
але їхав зовсім трішки:
щойно зміг — одразу втік
і пішов додому пішки...
***
ПРО ВМІННЯ ЧИТАТИ

Умів читати носоріг —
та в книжці сторінки
перегортати рогом міг
він тільки навпаки.
Отак читав, читав, читав,
почавши із кінця:
ох, нецікава книжка та
і нецікава ця...
Бо коли знаєш, як в кінці
героям пощастило, —
то з чого все це почалось,
не так уже й важливо.
Себе картає носоріг:
я, певно, помилився,
тому що балуватись міг,
а я читати вчився!
Із нами теж таке бува,
хлоп’ятка і дівчатка,
що з букв складаємо слова
з кінця а чи з початку,
і так у книжці сторінок
ковтаємо багато, —
а виявляється, що ми...
не вміємо читати!

***
ЛЯКАЦІЯ

коли цвіте лякація
усі птахи тремтять
і звірі всі лякаються
і люди гомонять
ховайтеся ховайтеся
вже бризнуло на цвіт
така страшна лякація
боятись її слід
тут паніка зчинилася
велика і страшна
і врешті докотилася
до дядечка слона
спинився слон принюхався
і мовив їм на те
як солодко і смачно як
акація цвіте
***
У МОРІ ЖАБИ НЕ ЖИВУТЬ

У морі жаби не живуть.
Запам’ятайте, друзі:
хоч як не дивно це, мабуть,
та в морі жаби не живуть.
Там замість них — медузи.
А жив би в морі крокодил —
ото було б цікаво,
чи вибирався б він з води
бодай хоч іноді кудись
на булочку і каву?
Ось уявіть собі, що на
приморському бульварі
в кафе зустрінете слона,
що сирник з медом намина,
а поруч з ним — ома́ра*1...
Ото життя було б, мабуть,
корисне і цікаве.
Та жаби в морі не живуть,
а крокодили воду п’ють —
вони не люблять кави!
***
РИБАЛКИ

чапля біла
чапля сіра
прилетіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все стоять над водою
ген у комиші
на одній нозі
туман не біжить
і ви не біжіть
а дивіться
хмарка біла
хмарка сіра
прилетіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все стоять над водою
понад чаплями
як причеплені
та на чапельок
витріщаються
і чекають
риба біла
риба сіра
не летіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все пливуть за водою
аж тут
чапля біла
плюсь
чапля сіра
плюсь
хмарка біла
ой
хмарка сіра
ой
і хто куди
від води
одна за одно́ю
лише туман над водою
і промінь у дзьобі тріпоче
***
ПЕРСИКИ

А на дереві...
Де на дереві?
Он на дереві -
хто?
Пееесики...
Та не може такого буть!
Песики на дереві не ростуть.
А ростуть на дереві котики,
пухнасті животики...
Ні, то не котики, тату.
Хіба можна котиків не впізнати?
То ж на дереві...
Де на дереві?
Он на дереві -
перс...
Але ж перс також котик,
руденький животик.
Тату, я не буду їсти кота!
А ось персики - смакота!
***
ЩЕ ПРО ЧУПАКАБРУ

У темному лісі сумна чупакабра
самотньо і тихо жила.
Були в її хаті лиш віник і швабра,
півмиски, шматочок стола...
У хащі у дикій гуляла півночі,
шукаючи здобич, вона.
А інші півночі на гнізда сорочі
понуро дивилась з вікна.
А зранку, зламавши і віник, і швабру,
і ледь не зваливши димар,
навідав самотню сумну чупакабру
самотній сумний чупакабр.
І тем для розмови було в них багато,
і трапеза спільна була —
любісінько двоє взялись догризати
півмиски, шматочок стола...

Хоч часу відтоді пройшло небагато,
а вже голоси в них дзвенять,
вже сум де й подівся — бо в них повна хата
маленьких чупакабренят.
***
ГЛИБИНА

Ми сьогодні молодці —
будем плавати в ріці.
Тут водички по коліна,
ще й купається рибина.
Я уже на глибині?
— Іще ні...
Річка — це вам не ставок
тут на березі пісок.
Вже вода мені до пупа —
і лоскочеться, і хлюпа.
Ось я вже й на глибині?
— Іще ні.
***
ДОБРЕ ЗНАТИ ІНОЗЕМНІ МОВИ

Чупакабра - лютий звір -
причвалав до нас у двір.
Він принипав зоддаля -
хоче знямати кроля.
Ми кроля не віддамо,
крикнемо: «Йди домой!»
Адже монстри й змії
так лиш розуміють.
Правда ж, це чудово,
дорогі малята, -
іноземні мови
досконало знати?!
***
ВИНОГРАД

Розвиноградилось в саду
аж сонце-гроно
до винограду я іду
уся червона
синіє золотиться сік -
він пив мене би...
хай буде і мені і всім
а решту - небу!
***
ОБУРЕНИЙ!

Лапатий сніг ла-падає,
лопату засипа -
нехай його лопатою
ніхто не зачіпа...
Я був би теж обурений,
якби на стежку ліг -
а тут мене пожбурили
лопатою у сніг!
***
КОТЯЧА СПРАВА

Як почуєш за вікном
нявкіт серед ночі -
не лякайся, друже мій,
не розплющуй очі.
Хай вони собі кричать
чи "ганьба" чи "слава",
не втручайся ти до них -
то котяча справа!
***