ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Андрусяк Іван

ТРИНАДЦЯТИЙ ТРАМВАЙ

У тринадцятім трамваї
завиває бегемот.
А чого він завиває?
Весь трамвай про це вже знає:
бегемоту ненароком
тицьнув хоботом ув око
необачний слон — і от
завиває бегемот!
Величезний, наче шафа,
так реве він, що жирафа
утягнула шию вмить
і як гаркне: — Тихо! Цить!
— Не кричіть! — кричить папуга.
— Гей! Замовкніть! — рявка друга.
— А чого ви кричите? —
носоріг гука на те.
Тут і лев здійняв тривогу,
бідолаха теж завив —
хтось в гармидері на ногу
ненароком наступив!
У тринадцятім трамваї
верещить і завиває,
гарка, лається, реве
все живе...
Був і я в трамваї тім,
але їхав зовсім трішки:
щойно зміг — одразу втік
і пішов додому пішки...
***
ПРО ВМІННЯ ЧИТАТИ

Умів читати носоріг —
та в книжці сторінки
перегортати рогом міг
він тільки навпаки.
Отак читав, читав, читав,
почавши із кінця:
ох, нецікава книжка та
і нецікава ця...
Бо коли знаєш, як в кінці
героям пощастило, —
то з чого все це почалось,
не так уже й важливо.
Себе картає носоріг:
я, певно, помилився,
тому що балуватись міг,
а я читати вчився!
Із нами теж таке бува,
хлоп’ятка і дівчатка,
що з букв складаємо слова
з кінця а чи з початку,
і так у книжці сторінок
ковтаємо багато, —
а виявляється, що ми...
не вміємо читати!

***
ЛЯКАЦІЯ

коли цвіте лякація
усі птахи тремтять
і звірі всі лякаються
і люди гомонять
ховайтеся ховайтеся
вже бризнуло на цвіт
така страшна лякація
боятись її слід
тут паніка зчинилася
велика і страшна
і врешті докотилася
до дядечка слона
спинився слон принюхався
і мовив їм на те
як солодко і смачно як
акація цвіте
***



У МОРІ ЖАБИ НЕ ЖИВУТЬ

У морі жаби не живуть.
Запам’ятайте, друзі:
хоч як не дивно це, мабуть,
та в морі жаби не живуть.
Там замість них — медузи.
А жив би в морі крокодил —
ото було б цікаво,
чи вибирався б він з води
бодай хоч іноді кудись
на булочку і каву?
Ось уявіть собі, що на
приморському бульварі
в кафе зустрінете слона,
що сирник з медом намина,
а поруч з ним — ома́ра*1...
Ото життя було б, мабуть,
корисне і цікаве.
Та жаби в морі не живуть,
а крокодили воду п’ють —
вони не люблять кави!
***
РИБАЛКИ

чапля біла
чапля сіра
прилетіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все стоять над водою
ген у комиші
на одній нозі
туман не біжить
і ви не біжіть
а дивіться
хмарка біла
хмарка сіра
прилетіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все стоять над водою
понад чаплями
як причеплені
та на чапельок
витріщаються
і чекають
риба біла
риба сіра
не летіла
і не сіла
а одна за одно́ю
все пливуть за водою
аж тут
чапля біла
плюсь
чапля сіра
плюсь
хмарка біла
ой
хмарка сіра
ой
і хто куди
від води
одна за одно́ю
лише туман над водою
і промінь у дзьобі тріпоче
***
ПЕРСИКИ

А на дереві...
Де на дереві?
Он на дереві -
хто?
Пееесики...
Та не може такого буть!
Песики на дереві не ростуть.
А ростуть на дереві котики,
пухнасті животики...
Ні, то не котики, тату.
Хіба можна котиків не впізнати?
То ж на дереві...
Де на дереві?
Он на дереві -
перс...
Але ж перс також котик,
руденький животик.
Тату, я не буду їсти кота!
А ось персики - смакота!
***
ЩЕ ПРО ЧУПАКАБРУ

У темному лісі сумна чупакабра
самотньо і тихо жила.
Були в її хаті лиш віник і швабра,
півмиски, шматочок стола...
У хащі у дикій гуляла півночі,
шукаючи здобич, вона.
А інші півночі на гнізда сорочі
понуро дивилась з вікна.
А зранку, зламавши і віник, і швабру,
і ледь не зваливши димар,
навідав самотню сумну чупакабру
самотній сумний чупакабр.
І тем для розмови було в них багато,
і трапеза спільна була —
любісінько двоє взялись догризати
півмиски, шматочок стола...

Хоч часу відтоді пройшло небагато,
а вже голоси в них дзвенять,
вже сум де й подівся — бо в них повна хата
маленьких чупакабренят.
***



ГЛИБИНА

Ми сьогодні молодці —
будем плавати в ріці.
Тут водички по коліна,
ще й купається рибина.
Я уже на глибині?
— Іще ні...
Річка — це вам не ставок
тут на березі пісок.
Вже вода мені до пупа —
і лоскочеться, і хлюпа.
Ось я вже й на глибині?
— Іще ні.
***
ДОБРЕ ЗНАТИ ІНОЗЕМНІ МОВИ

Чупакабра - лютий звір -
причвалав до нас у двір.
Він принипав зоддаля -
хоче знямати кроля.
Ми кроля не віддамо,
крикнемо: «Йди домой!»
Адже монстри й змії
так лиш розуміють.
Правда ж, це чудово,
дорогі малята, -
іноземні мови
досконало знати?!
***
ВИНОГРАД

Розвиноградилось в саду
аж сонце-гроно
до винограду я іду
уся червона
синіє золотиться сік -
він пив мене би...
хай буде і мені і всім
а решту - небу!
***
ОБУРЕНИЙ!

Лапатий сніг ла-падає,
лопату засипа -
нехай його лопатою
ніхто не зачіпа...
Я був би теж обурений,
якби на стежку ліг -
а тут мене пожбурили
лопатою у сніг!
***
КОТЯЧА СПРАВА

Як почуєш за вікном
нявкіт серед ночі -
не лякайся, друже мій,
не розплющуй очі.
Хай вони собі кричать
чи "ганьба" чи "слава",
не втручайся ти до них -
то котяча справа!
***