ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Терен (Таран) Віктор

РІДНА МОВА

Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.
На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!
Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Шо колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...
***
ДІД МОРОЗ

Дід Мороз нам всього приберіг,
Все роздав — і ступив за поріг.
А його дітвора
Не пускає з двора:
— Ти, дідусю, гостюй цілий рік!
Будеш з нами ходить по гриби,
Будеш з річки тягти коропи,
Жартувати в гурті
І ганяти котів —
Залишайся, що хочеш роби!
Дід погодивсь ходить по гриби
І тягати важкі коропи...
А ганяти котів
Він чомусь не схотів —
Та й пішов за високі горби...
***
ОСІНЬ

Вітер з пожовклим листком
Грається в котика-мишки.
То поженеться біжком,
То підкрадається нишком.
Ну, а коли спійма,
Буде, дітки,
Зима.
***



ОСІННІ ДЖУНГЛІ

Висохлі, пожухлі
споришеві
джунглі.
Носороги-рогачі,
мурашині леви,
де ховалися вночі?
Полювали
де ви?

Довго сохнуть край дороги
бур’янці-дерева.
Дуже
мерзнуть носороги,
леви — ледве-ледве.
***
МАЛЬОВАНІ РИБКИ

Трипки-дрибки,
Мальовані рибки!
Якось на папері
Хвостиком змахнули,
Випливли за двері.
Дрибки-трипки,
Не пустуйте, рибки!
Ту, найбільшу, слухайте,
Моря не розхлюпайте!
***
ХТО ЦЕ?

Ой, а хто це біля хати?
Та й забрьоханий, вухатий,—
Ну й страшко!
Вдень гасає моріжком,
Вечором лякає жаб —
Жах!
А який хоробрий! Хто ще
Так гарчить, усіх ляка?
Та лишень закапа дощик,
Як зіщулиться й тіка...
***
ЖАЛИВА

Кожну весну оживає
жалива,
налітає в жаливу
комашва,
дуже добре комашві
в жаливі —
всі наїдені, здорові
і живі!

***



ЗВІРІ НА ЯЛИНЦІ

Ой, які суворі
звірі паперові!

Водять їх на ниточках навколо
ялинки
сміливі снігурки в білих пеле-
ринках.
Надто ті вовчиська!
Он їх ціла низка!
Топчуться, гуляють,
На ліс поглядають.
***
НЕ ЗАБУДЬ!

Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай...
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай...
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави...
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
***
ПІВНИКИ-РОЗБІЙНИКИ

Он півники-розбійники вийшли на подвір’я,
Обвішались шаблюками з блискучого пір’я.
І лякали, і співали! Аж раптом замовкли:
На подвір’я випав дощ — і шаблі промокли.
Ті півники-розбійники ходять біля хати —
Як висохнуть шабельки, будуть ще лякати.
***
ОЙ ДЖМЕЛИКУ-ДЖМЕЛКУ

Ой джмелину-джмелку,
Літай помаленьку!
Літай помалечку,
Не сідай на стежку!
Там бігає близько
Мурашине військо.
У дудочки трубить,
На тебе наступить!..
А сідай скраєчку
На дрібненьку гречку.
***
ВІДВАЖНИЙ ПЕНЬ

Були дощі колючі,
Та висвітлився день...
Стояв собі в калюжі
І що надумав
пень?
Надумав стать корабликом, а може, кораблем!
А я кажу: сидів би вже, коли вродився пнем!
— Прощай, низинко рідна!
— Прощайте, береги! —
Порвав міцне коріння,
Як довгі ланцюги...
Ти глянь—пливе! Таки пливе старий обдертий пень!
Ну я скажу: і справді він Пилип із конопель!

А море то блакитне,
То блискавки руді...
Ще трохи — перекине,
Потопить у воді.
Загине пень, розсиплеться — ну, звісно, телепень!
А я ж казав: сиди собі,— так він анітелень!
То хто це там без страху
Так веслами гребе?
Жуки, жучки, мурахи
Рятують корабель!
Щось тягнуть, забивають, сокирки — дзень-дзелень!
Ну я скажу: команду зібрав сосновий пень!
Поставили вітрило
І далі попливли...
Були вони в Австралії,
Відкрили острови...
Акули не злякалися, ні шторму, ані злив!
А я ж казав: хоробрий пень! І добре, що поплив!
***