ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Фалькович Григорій

МИ СЬОГОДНІ - СНІГОПАДИ

Ми сьогодні - снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.
Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми сьогодні – снігокати:
І на лижах, й на санках.
Можна, посмішки заради,
Збігти й задом наперед.
Ми сьогодні – снігопади:
Всі, хто падає в замет.
Морозенко невеликий.
Не хурделить, не мете.
Крізь заплющені повіки:
Сонце – теплозолоте.
***
ШКІДНИКИ У НАШІМ ДОМІ

Достеменно нам відомі
Шкідники у нашім домі.
Ясна річ. це - гризуни.
Мухи, міль і таргани.
А над ними головний -
Таємничий Домовий.
Безумовно, це вони.
Навіть влітку й восени,
Мають капосні манери:
Розмальовують шпалери,
Б'ють нечутно тарілки.
Нишком палять сірники.
Остаточно, до кінця,
Доламали нам стільця,
Й навіть зранку до сніданку
З'їли джему майже банку,
Й знов поставили за скло -
Наче так воно й було!
Достеменно нам відомі
Шкідники у нашім домі.
***
ТАРГАН-ХУЛІГАН

Живе при глобусі тарган -
Бешкетник, навіть хуліган.
Ідуть чутки, що саме він
Змішав кордони трьох країн.
Що перекрив, без балачок.
Блакитні русла двох річок,
І, наче ілюзіоніст.
Заплутав назви різних міст.
Держав долинних та гірських.
Шляхів шосейних та морських.
А ще я чув. що цей тарган
Навмисне глобус проколов -
І що Індійський океан
Тепер зникає стрімголов.
***



ПАВУЧОК

Цей маленький павучок -
Не прихильник балачок:
Він ні з ким не розмовляє,
Він уголос не співає.
Мріє швидше підрости.
Вчиться прясти та плести.
Хай побачить цілий світ
Виставки його робіт.
***
РЕЦЕПТ ДИТЯЧОЇ КНИЖКИ

До добра добра додати,
трохи гумору вмішати,
сипонути навмання
чудернацького знання,
сумотинки - дві краплинки,
ложку сміху - на утіху,
співчуття - для вороття
гарних снів і гарних днів,
ще краплинку самоти,
знову жменьку доброти і лунке
чарівне слово..
Все - зварилося! Готово!
Гаряченьке - аж пахтить...
Покуштуйте.
Хай щастить!
***
ВСЕ, ЩО ЗВЕЧОРА НАСНИЛОСЯ

Все, що звечора наснилося,
Як воно в мені вмістилося?
Олімпійський стадіон,
І верблюд, і білий слон,
Корабель космічний,
Пломбір полуничний,
На ставку тонкий льодок,
Навіть школа й дитсадок?
Як воно в мені вмістилося,
Все, що аж до ранку снилося?
Може, я з недавніх пір —
Чарівник або факі́р ?
***
ПРИМОСТИВСЯ МІСТ ДО МІСТА

Де хлюпоче хвиля чиста —
Примостився міст до міста,
І, як вечір настає,
Він шепоче про своє:
Про машини многото́нні —
Як гули вони гуртом,
Як до нього теплі коні
Доторкались копито́м,
Як, бува, траплялось лихо,
Як у воду впав літак,
Як пташки сідали тихо —
Відпочити й просто так...
Прислухаються прозорі:
В річці — хвилі, в небі — зорі,
Прислухається й земля:
Міст із містом розмовля.
***



КОЛОСКОВА КОЛИСКОВА

Поле. Зорі. Ніч казкова.
Долинає тихий спів.
То лунає колискова:
Не людська, а колоскова —
Найніжніша колискова —
Для маленьких колосків.
Сплять озерця і ліски,
Рибки сплять, пташки і миші.
Не баріться, колоски,
Засинайте й ви скоріше.
***
КОРОВА СПЕКЛА КОРОВАЙ

Корова спекла коровай,
Непо́спіхом сіла в трамвай,
І, доки поїздка тривала,
Нікого вона не минала:
Ні мишку, ні качку, ні квочку —
Давала усім по шматочку,
Бо змалку, у місті Лубни́,
Дружили ще в школі вони,
І разом, хоч дуже давно,
Ходили на пляж і в кіно.
Якщо хто бажає зрадіти
І давнього друга зустріти —
Є шанс скористатись трамваєм:
Приходь зі своїм короваєм.
***
ХТО НА ПОВІДКУ

Таксу, спритну і швидку,
я веду на повідку.
Рветься такса з повідка,
аж болить мені рука.
Ну, чому ж вона така
надто спритна і швидка?
Ну, а такса у цей час,
ось що думала про нас:
— Тягну я на повідку
цю істоту нелегку.
Ну, чому ж вона така
надто неповоротка?
Так воно у світі є —
кожен думає своє.
***
ПІТОН

Склалась думка у Пітона,
що живе він монотонно:
тільки їсть і тільки спить.
Ну, хіба ще в сні хропить.
Сумно й нудно. Ось чому
забажалося йому
трохи інших декорацій,
світла, музики, овацій.
І тепер на круглій сцені,
а, точніше, на арені,
з булавою і м'ячем
він працює циркачем.
У Пітона все прекрасно,
він радіє, як дитя.
Головне — не своєчасно
поміняти стиль життя.
***
НЕ ДАВАЙТЕ МЕНІ ІСТИ

Я наївся досхочу –
Тільки дихаю й мовчу,
Бо уже мені до рота
Не пролізе навіть шпрота,
Навіть макова зернинка
Чи зернинки половинка.
І не встати, і не сісти,
Тож я змушений сказать:
Не давайте мені їсти –
Ще хвилин, приблизно, п’ять.
***