ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
М'ястківський Андрій

У САДУ

У саду дитячий сміх,
Мов струмки-потоки.
Осипається горіх
На чотири боки.
Дітлахи біжать малі
Стільки їм потіхи!
Зародили у селі
Золоті горіхи!
***
МІСЯЦЮ-КРАСЕНЮ

Місяць здіймається вгору та вгору...
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору
Повну зірок,
Місяцю-красеню,
Повну зірок.
Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,—
І відчинив.
Місяцю-красеню,
Відчинив.
Сон чи не сон — заіскрилися зорі,
Грають веселками скрізь.
То не комора, а ліс неозорий,
Ліс...
Місяцю-красеню,
Ліс.
***
ВЕСЕЛОЧКА

Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.
А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього
Залишу для води.
Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого я
Не лишаю собі.
***
ЗАЙЧИК МІСЯЦЯ НАДГРИЗ

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя...
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.
***
ПЕРЕЛЯК

Розтривожилися кури:
«Куд-кудак! Куд-кудак!»
Почалася щура-буря —
На подвір'ї переляк.
Листя сиплеться із липи,
Стало жовто у дворі,
Дуб жолудики розсипав,
Тяжко стогне угорі.
«Що це буде? Що це буде?—
Каже курка: — Ко-ко-ко!»
Заховався в халабуду
Навіть сміливий Рябко.
«Шу-шу-шу..!»— шепочуть віти,
Ронять листя в тихий рів,
А це ж вітер, просто вітер,
Вітер з поля налетів.
***
ДЕ ХОДИЛА КІЗКА

Де ходила кізка,
Там зросла берізка.
Де ходив цапок,
Там росте дубок,
А де хлопчик походив,
Там високий льон вродив,
А де дівчинка ходила,
Там пшениченька вродила.
***
ОГІРОК

Біг струмок
У ярок,
А од нього за крок
Ріс маленький огірок,
І водиця у струмку
До смаку огірку,
Він корінчиками пив
І прекрасно в полі жив.
Жовтим цвітом у струмок
Задивлявся огірок.
Грівсь на сонці, слухав грім —
Тридцять пуп'янків на нім.
Листя того огірка
Розрослось аж до струмка.
Вже не пуп'янки, гляди,
Розрослися край зоди,
А вилежують боки
Величезні огірки.
***
ЯБЛУКО

Гойдалося гойденя
На гойдалочці щодня,
Гойдалося проти сонця
Біля нашого віконця.
Гойдалося, гойдалося,
Поки з гілки зірвалося.
На стежині не розбилося
До кошика покотилося!
***
СЛИВА

— Я щаслива,— каже слива,—
Ворухнусь — на стежку злива...
— Ти,— кажу,— постій, як досі,
Ще зелена, ще не осінь.
Полетять у вирій гуси —
Ми самі всі сливи струсим,—
Зашуміла листям скраю:
— Коли так, то почекаю.
***
ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Біг клубок, по полю біг,
Через виярок, моріг.
Біг, допоки бігти міг,
Попід клени, попід стіг.
Я ступив до нього крок,
Взяв рукою — коле...
І то зовсім не клубок —
Пе-ре-ко-ти-по-ле!
***
ЗБУДУВАЛА ХАТКУ

Збудувала хатку,
Піч і поличку.
Запрошу, я в хатку
Хитру лисичку.
Пиріжечків напечу
І лисичку пригощу:
— По одному хапай,
А курчаток не чіпай!
Та лисичка глянула
Й зникла —
По курчаток бігати
Звикла.
***
ВИСОКА ГОРОБИНА

Висока горобина
Ряба, ряба...
Намиста нароби нам,
Ти не скупа.
Підстрибують дівчатка:
— Зірвеш, авжеж...
— Оленка, Люся, Натка,
Марійка теж.
До школи йшла Ірина:
— Ану, ану,
Вам треба горобини,
То я зігну.
А ягоди іскристі,
При них листки...
В дівчаток вже намиста
По два разки.
Висока горобина
Ряба, ряба,
Намиста наробила,
Бо не скупа.
***