ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
М'ястківський Андрій

У САДУ

У саду дитячий сміх,
Мов струмки-потоки.
Осипається горіх
На чотири боки.
Дітлахи біжать малі
Стільки їм потіхи!
Зародили у селі
Золоті горіхи!
***
МІСЯЦЮ-КРАСЕНЮ

Місяць здіймається вгору та вгору...
Місяцю-красеню — колобок,
Ти відчини нам чарівну комору
Повну зірок,
Місяцю-красеню,
Повну зірок.
Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,—
І відчинив.
Місяцю-красеню,
Відчинив.
Сон чи не сон — заіскрилися зорі,
Грають веселками скрізь.
То не комора, а ліс неозорий,
Ліс...
Місяцю-красеню,
Ліс.
***
ВЕСЕЛОЧКА

Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.
А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього
Залишу для води.
Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого я
Не лишаю собі.
***



ЗАЙЧИК МІСЯЦЯ НАДГРИЗ

Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя...
Зайчик місяця надгриз —
Думав, що капуста.
***
ПЕРЕЛЯК

Розтривожилися кури:
«Куд-кудак! Куд-кудак!»
Почалася щура-буря —
На подвір'ї переляк.
Листя сиплеться із липи,
Стало жовто у дворі,
Дуб жолудики розсипав,
Тяжко стогне угорі.
«Що це буде? Що це буде?—
Каже курка: — Ко-ко-ко!»
Заховався в халабуду
Навіть сміливий Рябко.
«Шу-шу-шу..!»— шепочуть віти,
Ронять листя в тихий рів,
А це ж вітер, просто вітер,
Вітер з поля налетів.
***
ДЕ ХОДИЛА КІЗКА

Де ходила кізка,
Там зросла берізка.
Де ходив цапок,
Там росте дубок,
А де хлопчик походив,
Там високий льон вродив,
А де дівчинка ходила,
Там пшениченька вродила.
***
ОГІРОК

Біг струмок
У ярок,
А од нього за крок
Ріс маленький огірок,
І водиця у струмку
До смаку огірку,
Він корінчиками пив
І прекрасно в полі жив.
Жовтим цвітом у струмок
Задивлявся огірок.
Грівсь на сонці, слухав грім —
Тридцять пуп'янків на нім.
Листя того огірка
Розрослось аж до струмка.
Вже не пуп'янки, гляди,
Розрослися край зоди,
А вилежують боки
Величезні огірки.
***



ЯБЛУКО

Гойдалося гойденя
На гойдалочці щодня,
Гойдалося проти сонця
Біля нашого віконця.
Гойдалося, гойдалося,
Поки з гілки зірвалося.
На стежині не розбилося
До кошика покотилося!
***
СЛИВА

— Я щаслива,— каже слива,—
Ворухнусь — на стежку злива...
— Ти,— кажу,— постій, як досі,
Ще зелена, ще не осінь.
Полетять у вирій гуси —
Ми самі всі сливи струсим,—
Зашуміла листям скраю:
— Коли так, то почекаю.
***
ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Біг клубок, по полю біг,
Через виярок, моріг.
Біг, допоки бігти міг,
Попід клени, попід стіг.
Я ступив до нього крок,
Взяв рукою — коле...
І то зовсім не клубок —
Пе-ре-ко-ти-по-ле!
***
ЗБУДУВАЛА ХАТКУ

Збудувала хатку,
Піч і поличку.
Запрошу, я в хатку
Хитру лисичку.
Пиріжечків напечу
І лисичку пригощу:
— По одному хапай,
А курчаток не чіпай!
Та лисичка глянула
Й зникла —
По курчаток бігати
Звикла.
***
ВИСОКА ГОРОБИНА

Висока горобина
Ряба, ряба...
Намиста нароби нам,
Ти не скупа.
Підстрибують дівчатка:
— Зірвеш, авжеж...
— Оленка, Люся, Натка,
Марійка теж.
До школи йшла Ірина:
— Ану, ану,
Вам треба горобини,
То я зігну.
А ягоди іскристі,
При них листки...
В дівчаток вже намиста
По два разки.
Висока горобина
Ряба, ряба,
Намиста наробила,
Бо не скупа.
***