ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Лінник Андрій

ПОЖАЛІВ ОДЕЖІ

Нахмуривсь батько:
— Ну, голубчик,
Ти знову на брехні попався...
Чому у тебе мокрий чубчик?
Це, Ромо, в річці ти купався!
— Я не купався,— каже Рома.—
Це десь отам, в кінці городу,
Коли ішов уже додому,
Спіткнувся і упав у воду.
Насупивсь батько із досади.
— Неправду кажеш, мій синочку.
Чому ж, коли ти в воду падав,
Не замочив штани й сорочку?
Одежі жаль мені й самому.
Коли побачив, що спіткнуся,
Так я тоді,— говорить Рома,—
Негайно взяв і роздягнувся.
***
ПОКУШТУВАВ

У неділю син і мати
Вийшли в парк стрічать весну.
Де не взявся пес кудлатий,
Руку хлопцеві лизнув.
Аж скривилась мати з жаху,
Як смикнув ту руку син.
Закричала:
— Бідолахо,
Дуже він тебе вкусив?!
Замахав тут син руками,
Псові пальцем покивав
І сказав:
— Не бійся, мамо,
Він лише покуштував.
***
ЧОМУ НЕ ЇВ

Як збирались діти в поле,
Хоч воно і недалечко,
Загорнула мати Толі
Хлібця й четверо яєчок.
Як вернулись, мати каже:
— Загорів ти, наче глечик.
Видно, сонце добре пряжить.
А чому ж не їв яєчок?
— Знаєш, мамо,— каже Толя,
Ти не можеш уявити,
Цих яєчок там, у полі,
Не було об що розбити.
***



ЗАСПОКОЇВ

Рано-вранці у неділю
Ласти Гриць дістав,
Здумав плавать, звісне діло,
І прийшов на став.
Прала мати там білизну,
Вгледіла синка,
Свариться на нього грізно
Й голосно гука:
— Не ховайсь за верболіз ти!
Чуєш? Все одно
Не пущу у воду лізти,
Бо підеш на дно.
Гриць очицями лукавить,
Каже:
— Ну й чудна!
Тільки там я буду плавать,
Де немає дна.
***
ЕКЗАМЕН НА МОРЯКА

Хлопець Вовка походжає
Понад берегом давно,
Капітана умовляє
Взять у юнги на судно.
Капітан, хитрющий дядько,
Каже:
— Візьмем залюбки,
Здай лиш іспит для порядку,
Чи годишся в моряки.
Хитро дивиться на Вовку
З щирим сміхом на лиці,
Каже:
— На ось цю вірьовку
Й покажи в ній три кінці.
Вовка впевнено тримає
Ту вірьовку у руці,
Тиче пальцем:
— Ось ми маєм
У вірьовки два кінці...
Далі хлопець ту вірьовку
Всю змотав на камінець
І шпурнув у воду ловко.
— Ось і третій їй кінець!
Гурт матросів сміхом грянув,
Хтось гукнув:
— Пішла на дно! —
Що лишилось капітану?
Топай,— каже,— на судно!
***
БІЛЯ ПЛИТИ

Якось раз сусідський кіт,
Ласий вдень поспати,
Перескочив через пліт,
Вбіг до Олі в хату.
Видно, холодно коту,
Обігрітись хоче.
Він зіскочив на плиту,
Всівся і муркоче.
Оля вчула звуки ті
І оторопіла.
— Мамо! — каже.— На плиті
Кицька закипіла!
***
ХТО У КОГО СПИСАВ

Учитель, як часто буває,
У класі в суботу
З оцінками учням вертає
Контрольні роботи.
Наблизився вчитель до Вови
І каже:
— В Оксани
У зошиті слово у слово
Читав я те саме.
Доводити щось, я гадаю,
Немає потреби.
Який же я висновок маю
Зробити для себе?
А Вова — змахнув п'ятірнею
І каже хоробро:
— Погодитись слід, що і в неї?
Написано добре.
***



ЗАПІЗНІЛА СКАРГА

Це було на зборах в школі,
Що кінчались майже,
Класному керівникові
Учень Марко каже:

— А мене Голота Валя
У минулім році?
Бегемотом обізвала
В класі на уроці.
— Кинь, коли то те бувало, —
Вчитель посміхнувся.—
Ще торік аж обізвала,
Й досі не забувся.
— Знаєте,— говорить Марко,
Я лише учора?
Подивився в зоопарку,
Що це за потвора...
***
ЧОМУ ВОДА СОЛОНА

Боря, звісно, гарний син
На радість для мами,
Тільки часто любить він
Похвастать знаннями.
Мамі зошит свій подав
І гордо говорить:
— Вчитель нам розповідав?
Сьогодні про море!
Мама радо погляда,
Питає у Борі:
— Тож скажи, чому вода
Солона у морі?
— Знаю! — Боря аж зрадів,
Присів на кушетці.—
Це тому, що в тій воді
Живуть оселедці.
***
ПРОСТА АРИФМЕТИКА

Викликає вчитель Люду.
— Крейду,— каже їй,— бери
Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.—
Розділить дівча не може,
Супить брови і мовчить.
Вчитель каже:
— Так негоже,
Прості дроби треба вчить...
Картоплин візьмім десяток,—
Далі вчитель річ веде,—
Розділім на трьох дівчаток,
То по скільки припаде? —
Люда каже:
— Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
Потовчу, і хай їдять.
***
ЩОДЕННИК НАПРОКАТ

Мати стеле спать старанно І говорить:
— Синку,
Дай щоденник, я погляну
На твої оцінки.
— Мій щоденник,— син регоче,
В Кості «напрокаті».
Він казав, що дуже хоче
Маму налякати.
***