ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ТРАФАРЕТИ
ПРОПИСИ
РОЗВИВАЮЧI КАРТИНКИ
ЛАБИРИНТЫ
Усього 3274 віршів
Григорук Анатолій

ТРИ ГНОМИКИ

У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик звався Бім
Середній звався Бом,
А наймолодший взяв ім'я
Обох братів — Бім-Бом.
Той Бім, той Бом і той Бім-Бом
Були всі мовчуни —
Й слівця, працюючи гуртом,
Не вимовлять вони.
Ото прокинуться в дуплі
Ці братики малі
І йдуть шукати давній скарб,
Захований в землі.
Мина година, дві, і три,
Збігає цілий день,
А гномики, а братики
За день — анітелень.
Вони бояться в балачках
Промарнувати час,
От і працюють мовчачка,
Допоки день не згас.
***
БІЛА КРИНИЦЯ

Біла Криниця —
Так зветься село,
Що над рікою Десною
Лягло.
Дуже це давнє
Козацьке село.
Білі у ньому
Хати по горі,
Білі троянди
У кожнім дворі.
Білі в світлицях
Висять рушники.
Білі цвітуть
У садах вишняки.
Біло квітують
Гречки на ланах.
Білий як сніг
Скрізь ромен по лугах.
А на узгір'ї
У центрі села —
Біла криниця,
Що назву дала
Цьому посіллю
Ще в давні віки
Біля блакитної
Десни-ріки.
Зрубець із дуба,
Кленовий дашок,
Хрест на дашку
І лляний рушничок.
Безвік джерельце
Тут б'є з-під верби
Й поїть, і поїть
Усіх без журби.
Клепаний цебрик
Пірнає в глибінь,
Ретяг видзвонює:
"Дзінь-дзінь-дзі-лінь!"
Весело крутиться
Коловорот,
Плавом пливе
До криниці народ.
Кожен у спразі
Прямує сюди
Вволю напитись
Живої води.
Біла криниця —
То скарб із скарбів:
Поїть вона
Сизарів-голубів,
Поїть корівок,
Що йдуть з череди,
Поїть пацят
І овечок рудих.
Поїть і гуску,
Й собаку, й козу,
Поїть калину,
Спориш, дерезу,
І лопуха, і жалку кропиву...
Слава ж криниці
За воду живу!
За воду джерельну,
Солодку, цілющу,
У нашім щоденнім житті
Всюдисущу.
***