ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Кузьменко Світлана

МАРИНЧИНА ПИСАНКА

Як весні раділа
Кожна людська хата, -
До людей зближались
Великодні свята.
Готувались люди -
І дорослі, й діти:
Як же то найкраще
Їх собі зустріти.
У Маринки мама –
Як усе до свята –
Вміє дуже гарно
Писанки писати.
І Маринка маму
Дуже попросила,
Щоб її писати
Писанку навчила.
Сіли мама й доня
Писанку писати.
І матуся доні
Стала повідати,
Що іде Великдень,
Зовсім недалечко.
І чому виходить
Писанка з яєчка.
А на ній всі знаки
Дихають віками,
Їх передавали
Дітям їхні мами.
Ось уже й Великдень
Зовсім недалечко.
У Маринки писанка
Вийшла із яєчка.
***
МАМИН ДЕНЬ

День травневий, день весняний —
Трави й квіти весняні.
Навкруги — куди не глянеш:
Все всміхається мені.
І в таку чудову днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серце кожної людини
Йшов любов’ю Мамин День.
В день такий приносять діти
До мамів любов свою —
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.
***
ІВАСИКОВА АБЕТКА

Аа [а]
АКУЛА
Акула - це велика риба,
Живе в морськім і океанськім глибі.
У неї зуби й дужий хвіст.
Акули треба людям берегтись.




* * *

Бб [бе]
БДЖОЛА

Літає бджілка з квітки на квітку.
Тяжко працює бджілка улітку.
Літає бджілка в садку і в полі -
Буде на зиму меду доволі.



* * *

Вв [ве]
ВИВІРКА
З гілки на гілку вивірка скаче.
Скочить на землю неначе м'ячик:
Хвостик пухнастий та бистрі ніжки.
Вивірка дуже любить горішки.



* * *

Гг [ге]
ГОРОБЕЦЬ
Горобчик сів на стовпчик.
Із хати вийшов хлопчик.
Цвірінькає горобчик:
"Це вийшов гарний хлопчик!"



* * *

Ґґ [ґе]
ҐАВА
На дереві крякає ґава.
- Кра-кра! - каже ґава-роззява,-
Роззявою кожний мене називає
Тому, що я рота до вух роззявляю.


* * *

Дд [де]
ДЯТЕЛ
Дятел в кору стук та стук.
Може, там сховались жук
Чи комаха, чи черв'як -
Дятел їсти їх мастак!


* * *

Ее [е]
ЕМУ
На довжелезних двох ногах
По зоопарку ходить птах.
Це - ему, австралійський струсь -
Читає з напису Петрусь.



* * *

Єє [є]
Єнот
Кожну нічку, коли люди всі поснуть
Два єноти на прогулянку ідуть.
Аж до ранку будуть швендяти вони
В теплих хутрах два єноти-пустуни.



* * *

Жж [же]
ЖУК

Жук, жук, чорний жук
Чує дятлів стук та стук.
Краще, жуче, утікай,
Бо настане тобі край.



* * *

Зз [зе]
ЗАЄЦЬ

Зайчик-стрибайчик капусту гризе.
Пишеться зайчик із літери "Зе".
В слові її треба "З" вимовляти -
Знає це зайчик від мами і тата.



* * *

Ии [и]
Ніякі риби ні тварини ні птахи
Не починаються у нашій мові з "И".
Але в кінці та в середині слова
Потрібне дуже "И" у нашій мові.

* * *

Іі [і]
Iндик
На подвір'ї індичатко
Говорило каченяткам:
"Коли виросту великим -
Буду я тоді індиком!"



* * *

Її [ї]
ЇЖАК
Їжак починається з літери "Ї".
У нього порядки і звички свої.
Їжак, їжачиха й малий їжачок
Вдягнулися в одяг із гострих голок.



* * *

Йй [й]
ЙОРЖ
Узяв Андрій свої вудки,
Пішов із татом до ріки.
- Тут лиш йоржі та окуні,-
Він каже,- ловляться мені.


* * *

Кк [ка]
КІТ

Котик-муркотик на сонечку спить.
Мишка-шкрябушка в кутку шкряботить.
Котику-муркотику, сором тобі спати -
Треба мишку-шкряботушку з хати виганяти.



* * *

Лл [ел]
Лис
Лисичка-сестричка по лісі ходила.
Лисичка курятини з'їсти хотіла.
Та тільки лисичка до ферми добралась
Всі кури й курчата в курник поховались.



* * *

Мм [ем]
МИША

Миша-мама доню-мишку
Вчить читати рідну книжку.
Щоб у книжці зрозуміти кожне слово,
Мишка-доня добре вивчить рідну мову.



* * *

Нн [ен]
НОСОРІГ
Тому, що у мене є ріг,
Називаюся я носоріг.
На лобах по два роги буває у інших тварин,
А у нас, носорогів, на кожному носі - один.



* * *

Оо [о]
ОРЕЛ
Орел живе лише на волі.
Орли на скелях гнізда в'ють.
Людей, що борються за волю,
Орлами у народі звуть.



* * *

Пп [пе]
ПАПУГА
Папуга від орла інакший птах.
Папуги можуть жити у клітках,
Людей, що думки власної не мають,
Папугами в народі називають.



* * *

Рр [ер]
РАК
Рак - ніякий забіяка.
Та є пісенька про рака:
"Рак-рак, неборак,
Як ущипне - буде знак!"



* * *

Сс [ес]
СОЛОВЕЙКО
Соловейко - пташка невеличка,
Як горобчик, щиглик чи синичка.
Та один він тьохкає-співає.
В Україні кожний його знає.



* * *

Тт [те]
ТХІР
Опустів раптово двір -
Це гуляти вийшов тхір.
Запишавсь маленький тхір:
Ось який страшний я звір!



* * *

Уу [у]
УДАВ

До зміїного роду належить удав.
Він маленьких звірят на сніданок шукав.
Не знайшов ані жаб, ні пташат, ні зайчат,
Бо вони у цей день всі трималися хат.



* * *

Фф [еф]
ФАЗАН
В кольорове пір'ячко вбрались фазани,
А хвости розправили віялом вони.
У траві над річкою йде родина в ряд
Фазан з фазанихою й троє фазанят.



* * *

Хх [ха]
ХОВРАХ
Риє, риє ховрашок під землею хату.
Нанесе туди зерна ховрашок багато.
Добре буде ховрашкові зиму зимувати.
Риє риє ховрашок під землею хату.



* * *

Цц [це]
ЦАП
По місточку йшли назустріч два цапки.
Під місточком дно глибокої ріки.
Не хотів дороги дати цап цапку -
І попадали обидва у ріку.



* * *

Чч [че]
ЧАПЛЯ
Ходить чапля чап-чалап
На обід шукає жаб.
Може, й рибку десь знайде.
Чап-чалап - це чапля йде!



* * *

Шш [ша]
ШПАК
Шпак несе до нас весну із країв далеких.
Прилітають із шпаком ластівки й лелеки.
Вже шпаківню у садку змайстрували діти.
Прилетять до них шпаки у шпаківні жити.



* * *

Щщ [ща]
ЩУКА
Щука живе у озерах ставках і річках.
Щука на меншеньких рибок наводить страх -
Дуже вони їй під смак.
Щука - це риба-хижак.



* * *

Юю [ю]
ЮРОК
Юрок - з родини горобця.
Маленька пташечка оця
Живе в родині горобиній
Як і горобчик - в Україні.



* * *

Яя [я]
ЯЩІРКА
Ми - ящірки. В нас дуже бистрі ніжки.
На жаб та на вужів ми схожі трішки
І нас багато видів на землі:
Є ящірки великі і малі.

Ьь [м’який знак]
Як не крутись - чи так, чи сяк, -
Потрібний в мові м'який знак.
Як пишем "ґедзь" чи "горобець"
Стає він в слові на кінець.
***



"Сніжинки"
Пролітають біленьки сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
- А чи знаєшь, чому це так є?
Бо у тебе тепленька лодоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!
***