ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Нові

ЛЮЛІ

Хто це ходить серед ночі,
З гуркотом на шафу скочив,
налякав мене і тата?
Хто це там не хоче спати?
Скочив хто мені на ліжко,
умостився біля ніжки?
Це ж моя пухнаста киця!
І чому це їй не спиться?
Може, темряви боїться
чи страшне щось киці сниться?
То ж влягайся, час вже спати,
будеш лялю колихати.
Люлі-люлі, колисанка,
будеш спати аж до ранку.
Спи, маленька лялю, люлі.
Ніч прийшла, усі заснули.
***
ОДНОГО ЧУДОВОГО ДНЯ

Одного чудового дня
Прийшла до корови свиня,
Букет із блакитних фіалок
Корові свиня назбирала.
— Добридень, сусідко корово!
Я рада вас бачити знову!
Корова ж на це промовчала,
Якраз бо фіалки жувала.
А потім сказала: — Чудово!
Я буду від цього здорова!
Ви ж сядьте от тут, за столом –
Я вас пригощу молоком!
От так, пречудового дня
Прийшла до корови свиня…
***
ХМАРИНКА-ВЕСЕЛИНКА

Хма-хмаринка-веселинка ночувала на горі,
Зачепилася за роги поплямованих корів.
І просила, і молила: відпустіть, я полечу,
Відпустіть мене у небо, а інакше — намочу!
Хма-хмаринка-веселинка сумувала до зорі,
Ночувала в полонині, намочила всіх корів.
Намочила нам травичку, полила водою жаб,
І лелеку, і сороку, і поважного вужа.
Хма-хмаринка-сумовинка дуже схудла на біду,
Бо водичку поділила і на гору, й на гряду.
Тільки сонце вранці встало, підсушило цілий світ,
Ой, хмаринка усміхнулась — полетіла геть собі!
***



СПИ

Натомився мамин зайчик
І по хаті вже не скаче.
Сплять маленькі вушка, ніс –
Вечір снів мішок приніс.
Натомились оченята
У малого зайченяти,
Лапки сплять, дрімає хвіст,
Це ж бо вечір сни приніс.
Спи, маленьке зайченятко,
Сплять у лісі всі звірята –
Ведмежата, їжачки,
Жабенята і жучки.
Мишенята при дорозі,
Бо вже бігати не в змозі,
І собачки, і коти,
Спи, синочку, спи вже й ти!
***
КУДИ ПОСПІШАЄ СЛОН?

Сам, неначе поїзд, Слон
Мчить через увесь перон,
Поспішає: стережись!
Утікай з-під ніг кудись!
Вуха шумно лопотять -
Слон біжить, вони летять.
Поспішає так куди?
Чи туди, а чи сюди?
Весь на нервах Слон старий,
Може, він зібрався в Стрий?
Чи у Київ, чи у Львів?
В Рівне, Луцьк чи Васильків?
І біжить через перон,
Є квиток на весь вагон.
У мандрівку аж в Карпати
поспішає Слон вухатий.
***
КОШЕНЯ НЕ СПИТЬ

А маненьке кошенятко
геть не хоче спати.
Мама мусить колихати
дитинча вусате.
Колихає і бабуся,
брат, сестричка, тато,
колихати лялю мусять
всі, хто є у хаті.
Та байдуже, сну немає
в котячій оселі,
виривається, стрибає
дитинча веселе.
Вже і мама хоче спати,
брат, сестричка, тато,
та не можуть вколихати
кошеня вухате.
***
ВПАЛА КИЦЯ

Впала киця у калюжу,
забруднила лапки дуже,
вушка, спинку, навіть хвостик.
Як тепер іти у гості?
Бідолашна плаче киця,
Може, мама буде злитись?
Як сказати має неньці
Про болото на сукенці?
Ти не плач, хіба ж це горе? -
киця-мама так говорить.
Мама доню дуже любить,
пошкодує, приголубить.
І усміхнена, без злості
митиме маленький хвостик,
Лапки митиме і спину,
Піде киця на гостину!
***



МУРКОТАЛКИ

У киці-Муркиці
та котика-Муркотика
є синочок-Муркоточок
і доня-Муркотоня.
З ними мишка-Мурмишка
і мишеня-Муршеня.
Усі мурченята
Люблять книжки читати,
Гратися, м'яч катати
Казочки муркотати.
***
А ВІД...

А від...
А від вітру і від сонця засмагає в хлопця ніс.
А від сонця і від вітру виростає дужим ліс.
А від літа, а від літа зеленіє білий світ,
А від літа діти-діти, як рясний вишневий цвіт.
А від річки, від водички хма-хмаринка напилась,
Так хотіла всіх полити, а над дубом пролилась.
Зачепилася за гілку, от халепа, от біда,
І над лісом, і над полем дрібно крапає вода.
А від вітру, а від сонця ластовиння на щоках,
А від сонця і від вітру защебече в небі птах...
А від літа, а від річки, а від сміху, від трави,
Від дощу і від туману веселієте і ви?
***
ОСІНЬ

Прикро павуку на осінь —
Не походиш в холод босий.
Восьмилапий мусить зранку
До світанку, до сніданку
Вісім туфель зав'язати
На красиві модні банти.
***
НІЧ

Ходить вечір тишком-нишком,
Зазирає в дім до мишки.
Може, мишка пустить в хату
І напоїть чаєм з м'яти…
Кличе вечір мама-мишка,
Будуть діти спати в ліжках,
І зимовий тихий вечір
Все шепоче до малечі:
Ще прийду до вас і знову
Заспіваю колискову.
Ну, а зараз — спіть, малята,
Я піду курчат гойдати.
***
ВАЖЛИВІ СПРАВИ

А до мене приходила в гості жабка.
Я спитала, чи ходять жабки у шапках,
В рукавицях, шубах і черевиках,
Бо ж до холоду жабки зовсім не звикли?
Чи їдять на сніданок вони канапки?
От, цікаво, з чим люблять канапки жабки?
Чи читають на ніч своїм дітям книжку?
Чи катаються взимку вони на лижах?
Я спитала у жабки, чи має ліжко,
Може, ряску і лілії солить на зиму в діжках?
Не сказала нічого жабка і пострибала,
Певно, дуже важливі є у цієї жабки справи.
***