ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Санатович Оксана

ДОРОГА ДО ШКОЛИ

Баба й дідо, мама й тато,
одягнувшись, як на свято,
всі по черзі в школу ходять,
букваря за руку водять!
Так проходять дні за днями:
сьомий ранок — черга мами!…
Хтось кепкує з букваря:
— Вже затямити пора
цю дорогу, щоб самому
йти до школи і додому!
А буквар лишень зітхнув,
мамі жалібно шепнув:
— Я ще літер всіх не знаю,
по складах слова читаю
і не можу ще дороги
скласти сам, без допомоги!
***
Вчиться вересень читати.

Вчиться вересень читати,
Вчиться літери складати.
Засміявся тихо вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
мХто прийде на допомогу?!
Огірок озвався ґречно:
— «О» віддам я, безперечно,
раз оказія така! —
Стала гірка з огірка.
Тут світання нагодилось,
також чемно уклонилось:
— «С» охоче віддаю,
бо вітанням я стаю.
Ціле «ІН» індик приніс
в подарунок: — Прошу, друже!..
Дик, кабан великий дуже,
навпростець пішов у ліс.
Мовить вересень про себе:
— Ще м’якого знака треба! —
І підходить до коня:
— Дайте знак пом’якшення!
— Що ж, бери! — промовив кінь,
і з коня зробився кін…
ОСІНЬ — вересень читає
і на радощах аж сяє.
Вітру ж — соромно, і вітер
каже Вересню: — Із літер
можу «І» віддать тобі!
— Пізно, вітре, далебі,
віддавати «І» тепер,
як тобі я носа втер!
***
В ШКОЛУ ЇДУТЬ БУКВАРІ
Поїзд осені гуде,
Серпень поїзда веде,
через гори, через доли
букварі везе до школи.
І на станції на кожній,
на зупинці придорожній —
скрізь вітають залюбки
букварів трудівники.
На зупинці Хліб і сіль
повно люду звідусіль.
Сівачі та комбайнери,
трактористи і шофери
тиснуть руки букварям:
— Хай щастить у школі вам!
Хліб і сіль водити з вами
будем раді повсякчас,—
золотими буханцями
пригощатимемо вас!
На зупинці Чепурненькій,
не великій, не маленькій,
букварі перед кравцями
стали рівними рядами.
І кравці гостей вітають,
в школу форми підбирають —
сині блузочки, штанці
ще й біленькі комірці.
На зупинці Чобіток
знову серпень дав гудок.
Гомінка шевців громада
букварі вітати рада!
Майстер фабрики чудову
виголошує промову: —
Ось гора взуття стоїть,
на здоров’ячко зносіть!..
…Від зорі і до зорі
в школу їдуть букварі.
Поїзд осені гудками
сповіща — не за горами
ждана станція кінцева —
Першо-першовереснева,
де у класах гомінких
ждуть школярики на них.
***



"Веселий сніг"
Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!
***