ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Познанська Марія

Падає, падає, падає
Падає, падає, падає
Густо сніжок на поля.
Нас веселить він і радує -
Щедрою буде земля.
Впору нап'ються водицею
Рідні колгоспні лани.
і золотою пшеницею
Літо прославлять вони!

***
Спи, моя мамо!

Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку.
***
Журавлі летять

Журавлі летять, курличуть,
Шлють останнє "прощавай!"
Літечко з собою кличуть,
Забирають в теплий край.
Ой, як жалко мені літа
І журавликів моїх!
Та не буду я тужити,
Бо весною стріну їх.
***



Скоро прийде осінь золота

Покосили пшениці й жита
І незчулись, як минуло літо!
Скоро прийде осінь золота,
Молоде зійде зелене жито.
На м'якій розпушеній ріллі
Буде жито килимом лежати ...
Вже летять за море журавлі, -
Їх виходим вранці проводжати.
Зажурились квіти неспроста:
На світанку впали роси білі.
Скоро прийде осінь золота
Жовкне листя у саду на гіллі.
***
Липень

Поглянь, як золотіють липи!
То цвіт рясніє на гіллі.
До нас прийшов смуглявий липень
В новім солом'янім брилі.
Це жито липневі у полі
Дало соломи на бриля ...
Прив'яло листя на тополі.
Від спеки аж пашить земля!
А липень сипле й сипле стріли -
Рожево-жовті промінці.
Уже стоять жита доспілі
І достигають пшениці.
***
Ромашка

На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці - білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: "Ні!"
***
Червень

В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс.
Гляньте, як суниці
В лісі на травиці
Розсипає скрізь!
Налилися вишні
Соковиті, пишні.
Пшениці шумлять.
Червень нам співає
Весело над гаєм,
Кличе в гай гулять.
І мені здається -
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка ...
Я ловлю в долоні
Сонечко червоне, -
Ой, теплінь яка!
***



Зелена повінь.

Гей, розлилась по селу і по місту
Повінь зелена з зеленого листу!
Наче у річці весняна вода,
Грає, вирує верба молода.
Зашумували на вулиці клени, -
Вулиця тоне у листі зеленім.
Зашумували в дворах явори, -
В листі усі потонули двори ...
Повінь зелена гуляє навкруг,
Хвилю свою покотила й на луг,
Вже он дістала до лісу й до гаю.
Як я туди доберуся - не знаю.
Сяду у човник, мабуть, при вітрилі,
Так і пливтиму по листячку - хвилі.
***
Співай, соловейку!

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це хто там співає? Не видно нікого.
Погляньте пильніш у калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
Щебече, витьохкує, срібно сміється.
І де стільки сили у нього береться!
Такий же маленький, а як він співа,
Немовби до нас вимовляє слова.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку .
А нам не наслухатись гарних пісень,
В садок під калину приходим щодень.
І дуже ми вдячні маленькій пташині.
Хоча вона взимку жила на чужині,
Та пісню принесла у рідний свій край ...
Співай, соловейку, ще дужче співай!
***
Журавлики

Це хто курличе уночі
І на самім світанку?
Летять журавликів ключі,
Виспівують веснянку:
- Курли-курли, курли-курли!
Щасливі та веселі,
Ми знову в край наш прибули
До рідної оселі!
-Скажіть, журавлики, скажіть -
Так важко вам летіти!
Чому б у вирії не жить
І весноньку і літо?
- Курли-курли, курли -курли!
Забудемо про втому.
Та ми б і жити не змогли,
Щоб не летіть додому.
***
Весна

Ще по ярах біліє сніг
І спить озимина, Та вже з гори струмок побіг, -
До нас прийшла весна/
Землі торкнулася крилом -
Промінням золотим,
І враз повіяло теплом
Над лісом молодим.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів:
То квітнуть проліски в ліску
І синій сон розцвів.
***
Про золоті руки

Сідайте, діти, у гурті:
Зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
Я поведу розмову.
Ті руки звичні до землі,
Будують, вміють шити...
Ми часто бачим мозолі
На їх долонях, діти.
Спи, моя мамо!
Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку!
***