ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Познанська Марія

Падає, падає, падає
Падає, падає, падає
Густо сніжок на поля.
Нас веселить він і радує -
Щедрою буде земля.
Впору нап'ються водицею
Рідні колгоспні лани.
і золотою пшеницею
Літо прославлять вони!

***
Спи, моя мамо!

Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку.
***
Журавлі летять

Журавлі летять, курличуть,
Шлють останнє "прощавай!"
Літечко з собою кличуть,
Забирають в теплий край.
Ой, як жалко мені літа
І журавликів моїх!
Та не буду я тужити,
Бо весною стріну їх.
***
Скоро прийде осінь золота

Покосили пшениці й жита
І незчулись, як минуло літо!
Скоро прийде осінь золота,
Молоде зійде зелене жито.
На м'якій розпушеній ріллі
Буде жито килимом лежати ...
Вже летять за море журавлі, -
Їх виходим вранці проводжати.
Зажурились квіти неспроста:
На світанку впали роси білі.
Скоро прийде осінь золота
Жовкне листя у саду на гіллі.
***
Липень

Поглянь, як золотіють липи!
То цвіт рясніє на гіллі.
До нас прийшов смуглявий липень
В новім солом'янім брилі.
Це жито липневі у полі
Дало соломи на бриля ...
Прив'яло листя на тополі.
Від спеки аж пашить земля!
А липень сипле й сипле стріли -
Рожево-жовті промінці.
Уже стоять жита доспілі
І достигають пшениці.
***
Ромашка

На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці - білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: "Ні!"
***
Червень

В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс.
Гляньте, як суниці
В лісі на травиці
Розсипає скрізь!
Налилися вишні
Соковиті, пишні.
Пшениці шумлять.
Червень нам співає
Весело над гаєм,
Кличе в гай гулять.
І мені здається -
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка ...
Я ловлю в долоні
Сонечко червоне, -
Ой, теплінь яка!
***
Зелена повінь.

Гей, розлилась по селу і по місту
Повінь зелена з зеленого листу!
Наче у річці весняна вода,
Грає, вирує верба молода.
Зашумували на вулиці клени, -
Вулиця тоне у листі зеленім.
Зашумували в дворах явори, -
В листі усі потонули двори ...
Повінь зелена гуляє навкруг,
Хвилю свою покотила й на луг,
Вже он дістала до лісу й до гаю.
Як я туди доберуся - не знаю.
Сяду у човник, мабуть, при вітрилі,
Так і пливтиму по листячку - хвилі.
***
Співай, соловейку!

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це хто там співає? Не видно нікого.
Погляньте пильніш у калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
Щебече, витьохкує, срібно сміється.
І де стільки сили у нього береться!
Такий же маленький, а як він співа,
Немовби до нас вимовляє слова.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку .
А нам не наслухатись гарних пісень,
В садок під калину приходим щодень.
І дуже ми вдячні маленькій пташині.
Хоча вона взимку жила на чужині,
Та пісню принесла у рідний свій край ...
Співай, соловейку, ще дужче співай!
***
Журавлики

Це хто курличе уночі
І на самім світанку?
Летять журавликів ключі,
Виспівують веснянку:
- Курли-курли, курли-курли!
Щасливі та веселі,
Ми знову в край наш прибули
До рідної оселі!
-Скажіть, журавлики, скажіть -
Так важко вам летіти!
Чому б у вирії не жить
І весноньку і літо?
- Курли-курли, курли -курли!
Забудемо про втому.
Та ми б і жити не змогли,
Щоб не летіть додому.
***
Весна

Ще по ярах біліє сніг
І спить озимина, Та вже з гори струмок побіг, -
До нас прийшла весна/
Землі торкнулася крилом -
Промінням золотим,
І враз повіяло теплом
Над лісом молодим.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів:
То квітнуть проліски в ліску
І синій сон розцвів.
***
Про золоті руки

Сідайте, діти, у гурті:
Зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
Я поведу розмову.
Ті руки звичні до землі,
Будують, вміють шити...
Ми часто бачим мозолі
На їх долонях, діти.
Спи, моя мамо!
Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку!
***