ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Забашта Любов

ЧИЖИК

Мені братик упіймав
Чижика малого.
Йому клітку приладнав
Я біля порога.
Хай співа, висвистує
І клює зернята.
Я на зиму чижика
Заберу до хати.
Дуже чижик любить
Вишкварки із сала,
Дуже він чекає,
Щоб весна настала.
Випущу я чижика,
Хай літає в полі,
Бо немає кращого
Для пташок від волі.
***
ЗІРОНЬКИ

З неба зіроньки злетіли,
Стали білими,
Їх піймать у рученята
Захотіли ми.
На долоньки вони впали
Де поділися?
Розтали.
***
САНКИ

Вже готує татко санки
Для маленької Оксанки.
А ті санки не прості —
Вирізні, червоні.
Будуть бігти по снігу,
Як найкращі коні.
***



ГУСИ

Прилетіли, гуси
Навесні,
Буде веселіше
Біля них мені.
Скоро-скоро гусочка
До гніздечка
Покладе гарнесенькі
Голубі яєчка.
А з яєчок гусоньки —
Пух-пушок —
Подадуть манюсінькі
Голосок.
Заґелґочуть: — Ге-ге-те!
Недалечко.
Попливуть по синьому
Озеречку.
***
ДОЩИК І ВЕСЕЛКА

Сіє дощик голубий,
Поховались голуби,
Чижики, й горобчики
І дівчатка, й хлопчики.
Тільки дощик перестав,
Заяснів і ліс, і став,
А над ними райдуга
Вигнулась дугою,
Жовтою, зеленою,
Синьо-голубою.
***
ПРО ЖУРАВЛИКІВ

Жив собі журавель
Та журавочка,
Що ходила по городу,
Ніби павочка.
Не копала, не садила
І городу не ростила,
Конопельки щипала,
Своїх діток годувала.
Он як!
***
ЛЕЛЕКИ

Лелеченько, лелеко,
Весна вже недалечко.
Давно на нашій хаті
На тебе жде гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Дивись, не заблудися,
У нашому обійсті
Весною зупинися.
І сів-таки лелека
В старе своє гніздечко.
Лелеченько, лелеко,
Вже й осінь недалечко.
Вже крила підіймають
Малі лелеченята,
Цибато виступають
Біля моєї хати.
Невже й вони з тобою
Полинуть теж із двору,
Де Африка далека,—
За синє-синє море?
***



ЯБЛУНЬКА

Посаджу я яблуньку
У дворі,
Буде веселіше
Дітворі.
Дні стоять осінні
Та ясні.
Заквітує яблунька
Повесні.
Гіллям наша яблунька
Зашумить.
А до неї бджілка
Прилетить.
А як вродить яблучко
Виросту і я.
Дотягнусь до яблуньки,
До гілля.
***
ВЕСНЯНКА

Іде весна, іде красна,
І сонечко всміхається,
І перші квіти-проліски
Крізь листя пробиваються.
Пливе весна на човнику,
На човнику сріблястому,
А ми її стрічаємо
Веснянкою і рястом.
***
БОБРИ — БУДІВНИКИ

Мої бобри — будівники,
Будують греблю край ріки,
Дерева валять, аж сопуть
І кладку із піску кладуть.
А бобреня маленьке
Забилося в наш сад,
Не зна, де батько й ненька
Вже котрий день підряд.
Наїлось, напилося
І гайда до ріки.
— Ура, Ура! Знайшлося! —
Кричать його батьки.
***
ОСІННІЙ ДУБ

Мій велетень, червоний дуб,
Що нелинем зоветься,
Не губить листя на вітрах
І від вітрів не гнеться.
Як полум'я поміж ялин,
Поміж берез вродливих,
Стоїть у лісі він один,
Моє осіннє диво.
***
ЗУБРИ І ОЛЕНЬ

Заблудилось в лісі оленятко
І не знає, де матуся й татко...
Ми його знайшли, нащцували,
Цілий день у нашій пущі ждали,
Щоб олені йшли до водопою,
Оленятко узяли з собою.
Підійшли до водопою зубри,
Оленятко ну між них стрибати!
Ми гадаєм, що ж то воно буде?
Заревла зубриха, ніби мати...
І помчало в дику пущу стадо,
Оленя із зубром йде, мов з татом,
А позаду — молода зубриха,
Оленятко береже від лиха.
Виріс олень з того оленяти,
І тепер із зубрами красивий,
Біга разом так, що не догнати,
Молодий, веселий і щасливий.
***