ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Перелісна Катерина

ХТО Я

Хто я, що я? — Хочеш знати?
Українка моя мати,
Й батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни,
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.
***
УКЛОНЮСЯ

Гарна ти, матусю,
люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
як любить родину,
мову нашу гарну,
рідну Україну.
Буду українка,
як і ти, матусю,
і за ту науку
я тобі вклонюся!
***
ОЙ МАТУСЕНЬКО, СКАЖИ

- Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
- Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І кутя медяна,
Де співають колядок,
Славлять Бога-Сина,
І де згадують і нас...
Там наша Вкраїна.
***



ЖОВКНУТЬ ТРАВИ В ПОЛІ...

Жовкнуть трави в полі,
Квіти у ліску,
Облітає листя
Із дерев в садку.
Сумно вітер виє,
Гілочки лама,
Плачуть хмари сиві —
Сонечка нема.
І пташок не чути
В полі і садках,
Листячко зів’яле
Мокне на стежках.
***
ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
підіймать!
Видно, вам не доведеться
танцювать!
Тут як зірвуться листочки
із дубка,
із вербички, із берези,
із кленка,—
хто червоний, хто жовтавий,
хто рудий,
а хто трішечки зелений —
молодий.
Як закрутяться у танці
угорі!
І низенько над землею,
у дворі.
Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду! От хто вміє танцювати
до ладу!
***
ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
***
ОСІННІЙ ВІТЕР

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снігу!»
Вітер листя обриває:
«Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом,
А заснеш,
А навесні свіжі коси
Заплетеш».
***



ЗАВОРОЖЕНИЙ САД

Ще учора чорнобривці
майоріли у садку,
і жоржини красувались
за шипшиною в кутку.
А сьогодні... Де все ділось?
Білим снігом замело —
ні жоржин, ні чорнобривців,
наче їх і не було!
Біля ґанку вишня — біла,
наче знову зацвіла,
а ялинка на верхівку
білу шапку натягла.
Біло, тихо все навколо,
- хтось садок заворожив
і пухкий сріблястий килим
самоцвітами розшив.
***
ОЙ МАТУСЕНЬКО, СКАЖИ

- Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
- Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І кутя медяна,
Де співають колядок,
Славлять Бога-Сина,
І де згадують і нас...
Там наша Вкраїна.
***
КОЛЯДКА

Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниви засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.
***
КОЛЯДА

На Святвечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша,
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти,
Й під полою прив'язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч і з снігом, позбирали,
А горішки погубились —
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!
***
ЩЕДРІВКА

Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…
Та маю в кишені
Гороху з півжмені.
Сію, вію жито
У зимі на літо.
Нехай Бог поможе,
Щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
Мене не забудьте!
***