ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Перелісна Катерина

ХТО Я

Хто я, що я? — Хочеш знати?
Українка моя мати,
Й батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни,
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.
***
УКЛОНЮСЯ

Гарна ти, матусю,
люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
як любить родину,
мову нашу гарну,
рідну Україну.
Буду українка,
як і ти, матусю,
і за ту науку
я тобі вклонюся!
***
ОЙ МАТУСЕНЬКО, СКАЖИ

- Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
- Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І кутя медяна,
Де співають колядок,
Славлять Бога-Сина,
І де згадують і нас...
Там наша Вкраїна.
***



ЖОВКНУТЬ ТРАВИ В ПОЛІ...

Жовкнуть трави в полі,
Квіти у ліску,
Облітає листя
Із дерев в садку.
Сумно вітер виє,
Гілочки лама,
Плачуть хмари сиві —
Сонечка нема.
І пташок не чути
В полі і садках,
Листячко зів’яле
Мокне на стежках.
***
ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
підіймать!
Видно, вам не доведеться
танцювать!
Тут як зірвуться листочки
із дубка,
із вербички, із берези,
із кленка,—
хто червоний, хто жовтавий,
хто рудий,
а хто трішечки зелений —
молодий.
Як закрутяться у танці
угорі!
І низенько над землею,
у дворі.
Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду! От хто вміє танцювати
до ладу!
***
ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
***
ОСІННІЙ ВІТЕР

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снігу!»
Вітер листя обриває:
«Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом,
А заснеш,
А навесні свіжі коси
Заплетеш».
***



ЗАВОРОЖЕНИЙ САД

Ще учора чорнобривці
майоріли у садку,
і жоржини красувались
за шипшиною в кутку.
А сьогодні... Де все ділось?
Білим снігом замело —
ні жоржин, ні чорнобривців,
наче їх і не було!
Біля ґанку вишня — біла,
наче знову зацвіла,
а ялинка на верхівку
білу шапку натягла.
Біло, тихо все навколо,
- хтось садок заворожив
і пухкий сріблястий килим
самоцвітами розшив.
***
ОЙ МАТУСЕНЬКО, СКАЖИ

- Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
- Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І кутя медяна,
Де співають колядок,
Славлять Бога-Сина,
І де згадують і нас...
Там наша Вкраїна.
***
КОЛЯДКА

Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниви засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.
***
КОЛЯДА

На Святвечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша,
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти,
Й під полою прив'язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч і з снігом, позбирали,
А горішки погубились —
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!
***
ЩЕДРІВКА

Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…
Та маю в кишені
Гороху з півжмені.
Сію, вію жито
У зимі на літо.
Нехай Бог поможе,
Щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
Мене не забудьте!
***