ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Савицька Іванна

У ВИФЛЕЄМІ

У Вифлеємі, в стайні маленькій,
Пелени стелить Діва біленькі.
Стелить на сіні Божая Мати,
Буде Дитятку м'яко лежати.
А над вертепом, наче над раєм,
Ясна зірниця світлом сіяє,
Світить дорогу тим, хто Дитині
Почесть в покорі жертвує нині.
Ось три владики можні, багаті,
Благословення просять в Маляти,-
Молить опіки в Божого Сина
Пастир убогий, що на колінах.
Мати Дитятко всім серцем любить,
Йосиф колише, тупить, голубить.
Ось і овечки враз з віслючками
Гріють Ісуса, що біля Мами.

Коло вертепу, там, де Дитинка,
Пахне зелена, свіжа ялинка.
Щоб не було так сумно Дитяті,
Стала ялинка колядувати.
Ось із вершечка, де павутина,
Мушка співає "Дивна новина".
Хором зозульки дружньо взялися:
"Нині, Адаме, возвеселися."
Пташка маленька теж прилетіпа,
Колядувала щиро, як вміла,
І щебетала, славлячи Сина,
"У Вифлеємі нині новина".
Кажуть мурашки: "Та й ми не гірші,
Будем складати ноти і вірші!"
І вийшпа справді гарна колядка:
"Новая радість" та для Дитятка.
Навіть і сірий зайчик-серденько
"Небо і земля" тягне тоненько,
Гомін веселий скрізь покотився,
Бог у вертепі нам народився.
***
СНІГОВИЙ ДІД

Стеляться пухкі сніжинки,
Вже не видко ні стежинки,
Підождемо до обіда,
Снігового зліпим діда.
Швидко він готовий буде,
Аж здивуються всі люди,
І носатий, і кирпатий
Буде дід той біля хати.
Щоб наш дід не простудився,
Від морозу не трусився,
Ми його вберемо в свиту
Білу, теплу, сріблом шиту.
Та як сонечко пригріє,
Дід зіпріє і змаліє.
Швидко дідуся не стане,
Бо від сонця він розтане.
***
ПІД ЯЛИНКОЮ

Різдво, і гомоном перлистим
Колядки звуки гомонять.
Ялинки вогники іскристі
Палають, міняться, горять.
Тож обступім кругом ялину,
Хай світло зірки на верху,
З'єднає нас в одну родину,
Люблячу, щиру і міцну.
Світи, ялинко, поміж нами,
Любов'ю, радістю палай!
А звук колядки небесами
Хай полетить у рідний край!
***



РІЗДВЯНИЙ СПОГАД

Палають-світяться вогні
І гомонить колядка,
Ввижається, немов у сні
Святочна, тепла згадка.
На земпю лине білий сніг,
Такий ясний, пухнатий,
М'яким накривалом припіг
До сходів біля хати.
На небо вийшла вже зоря
Різдвяна, довгожданна.
Збирається кругом сім'я
Святково, гарно вбрана.
Дідух в світлиці вже стоїть
Пшеничний сніп соломи,
А на столі просфора й мед,
Такий ще свіжий спомин.

Дванадцять страв готових жде,
І пахне скрізь грибами,
Святочний спогад все і все
Летить, летить до Мами...
До тих безжурних, давніх свят,
Чи ж можна їх забути?
До молодости і коляд,
Яких вже не вернути....
Дзвінкі дитячі голоси
Виводять ось колядку,
А серце, спрагнене краси,
Голубить теплу згадку.
***
МОЛИТВА ДО СВ. О. МИКОЛАЯ

Святий, небесний отче Миколаю,
До Тебе діти нині прибігають
І просять щиро: — Нас Ти не забудь,
І в ніч чудес з дарунками прибудь.
Хай повні ласк долоні чудотворні
Усіх сиріт опущених пригорнуть.
Всім тим, які без мами і без тата
Зішли найбільше ласк і благодатей.
Про тяжко хворих, Отче, пам'ятай,
Калікам силу і здоров’я дай,
А тим, що десь караються в неволі,
Потіху дай і полегши недолю.
А ми за себе просим небагато.
Бо в нас є мама і працює тато,
Один дарунок, Отче, всім подай.
Хай Воля злине в наш далекий край!
***
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Нічка тиха, мерехтлива, спочиває світ у сні,
Лиш на небі зорі сяють, сріблом ткані і ясні.
Ось в таку блаженну тишу — світла й гамору ніде -
До дітвори у гостину гість з небес на світ іде.
Нічка тиха, таємнича, повна дива і чудес,
До дітвори в гості лине довгожданний гість з небес.
Буде радість, буде втіха, бо ж усякий пам'ятай,
За дітей цієї ночі не забуде Миколай.
***
ПЕРШИЙ СНІГ

Летить сніжок біленький і пухнатий
Летить униз, не топиться, бпистить,
Мов пташечки пурхнупи діти з хати,
І кожне з них у підскоках біжить.
Летить сніжок біленький та іскристий,
Летить, летить мов в казці, мов у сні,
Позастеляв усе кругом дочиста,
Порозсипав зірок квітки ясні.
Летить сніжок, танок його легенький,
Летить-кружляє й стелиться до ніг.
Лунає сміх дитячий, веселенький,
— Нарешті сніг, нарешті перший сніг.
***



НЕ ЖАЛЬ ВАМ

Не жаль вам, діточки, отих листків пожовклих,
Що по садку від вітру розбрились?
Не жаль пташат, що, втомлені, замовкли,
І не щебечуть мило, як колись?
Не жаль вам сонечка, що світить, і не гріє,
І тих квіток, що одцвіпи давно?
Ось гляньте, вже дрібненький дощик сіє,
І мряковинне стелиться рядно.
Напевно жаль, та годі нудьгувати!
Минеться сум і прийдуть дні ясні.
Пташки пісень знов будуть нам співати,
І зацвітуть фіалки запашні.
Метелик-друг на квіт черешні злине,
В саду вишневім хрущик забринить.
Радіймо всі, землиця відпочине,
Обновиться і знову буде жить.
***
ЛИСТОПАД

Там, в моїм краю далекім,
Відлетіпи вже лелеки,
Лиш високо ген у млі
Ще курпичуть журавлі
Край дороги, в чистім полі
Тужать-плачуть три тополі.
Між хрестами бродить вітер,
А калина ронить віти.
Там у сумерку безкраїм
Свічечка горить-палає...
Хтось шепоче молитви
За живих і за мертвих.
Хтось зболілими устами
Просить-кличе: "Будьте з нами,
Станьте разом в дружній ряд,
Вас взиває Листопад!"
Там, в моїм краю далекім
Відлетіли вже лелеки,
Лиш високо ген у млі
Ще курличуть журавлі.
***
ОТЧЕ НАШ

Отче наш, що світ в опіці весь держиш,
Створінням кожним дорожиш,
Що повен Ти любови вщерть
Бо сина дав за нас на смерть,
Надії, Отче, промінь дай,
Благослови наш рідний край.
Отче наш, землиця, сонце, небеса
Господні славлять чудеса.
Безмежна дяка від людей
Несеться щиро із грудей.
Надії, Отче, промінь дай,
Благослови наш рідний край.
Отче наш, в опіку нас свою візьми,
Благаєм щиро із слізьми.
Діждати дай нам волі світ,
Славити Бога з рода в рід,
Надії, Отче, промінь дай,
Благослови наш рідний край.
***
ЗА ТИХ, ЩО ВПАЛИ

Кладовищем проходить Листопад,
Пожовкле листя по стежках розносить.
Сумних пісень виводити він рад,
Дощем-слізьми понад хрестами росить.
Навіщо сум, понурий Листопаде!
Ти свідок чину і боїв звитяжних.
Невже сльоза, що на могили впаде —
Це привітання дпя сильних, відважних?
О, ні! Не сліз і не зітхань бездільних
Потрібно тут. В могилах сплять герої!
Співайте днесь пісень дзвінких, весільних,
Про перемогу Boлi пресвятої.
Співайте гімн бадьорий, повний віри,
Що недаремні жертви Листопада,
Що всі змагання, болі і офіри
Для поколінь майбутніх не пропадуть.
Пісень дзвінких співайте про ЇХ чини,
Бо Листопад, то світла перемога!
Криваві жертви, це святі данини,
Що склала їх Вітчизна у стіп Бога!
Героям-Лицарям, поклін зложімо наш,
В священній тиші запалім лампадку,
І прокажім молитву "Отче наш"
За тих, що впали, - на побожну згадку
***
НАША ГРУШЕЧКА

А у нашому садочку
Грушечка росте.
Сонечко щодня цінує
Гіллячко густе.
Сяде пташка на вершечок,
Сяде й полетить.
Часом мушка-жовтобрюшка
Тихо забренить.
Дощик листячко обмиє
Струменем рясним.
Сонце висушить, зогріє
Подихом ясним.
Глянуть діти, а в садочку
Осінь гомінка.
Кожна грушечка достигла,
Жовта і м'яка.
Будуть дітям на всю зиму
Овочі смачні,
Щоб росли вони здорові,
Гарні та міцні.
***