ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Малик Галина

УЯВЛЯЄШ?

Хтось на світі проживав —
він очей аж вісім мав.
Уявляєш?
Він у ліжку до півночі
всі не міг заплющить очі.
Уявляєш?
А до школи вранці біг —
всіх розплющити не міг!
Уявляєш?
Та зате робив уроки —
роздивлявся на всі боки!
Уявляєш?
Міг дивитись у вікно
і на дошку заодно.
Уявляєш?
Тільки раз він заревів —
і все місто затопив!
От і маєш!
***
У КАРПАТАХ

У Карпатах
навіть взимку
ручаї дзюркочуть дзвінко.
У Карпатах
навіть влітку
білий сніг на горах видко.
У Карпатах
навіть хмари
навесні немов отари.
У Карпатах
навіть діти
вміють грати у трембіти!
***
ТРОКУ-ФРОКУ-БРИК

На далекий, невідомий
острів Троку-Фроку-Брик
завітав страшенно пишний
славнозвісний мандрівник.
Тільки він ступив на берег,
тільки став він на причал,
роздивився на всі боки
і сердито закричав:
— Що за острів?!
Що за назва?!
Неподобство:
Троку-Брик!
Хто це вимовити зможе
і не вивихне язик?!
Як тут звуться громадяни?
Троку-фроку-брикіяни?!
А оці веселі діти —
троку-фроку-брикіліти?
А готель цей велетенський —
троку-фроку-брикієнський?!
Корабель цей звідкіля?
З Троку-Фроку-Брикіля?!
Це жахливо!
Всюди — брик!
До такого я не звик!
Я негайно від’їжджаю!
Тут лишатись не бажаю!
Запишіть:
відвідав острів
Бабль-Катль-Петль-Костль-
Чергаріні-Гарчеріні-
Хвирлхаролі-Хвирлбржаміні
Брахарама де ля Фрик —
славнозвісний
мандрівник!
***



МЕДАЛЬЙОН І БУЛЬЙОН

Графиня Шиньйон
варила бульйон,
а граф Шампіньйон
танцював котильйон.
В бульйон медальйон
впустила Шиньйон.
На поміч їй кинувся
граф Шампіньйон.
Він поспіхом сьорбав
гарячий бульйон,
хоч пік йому губи
гарячий бульйон,
з каструлі він ложкою
сьорбав бульйон,
аж поки на дні заблищав
медальйон.
— Пробачень мільйон,—
сказав Шампіньйон,—
графине Шиньйон,
ось ваш медальйон!
А потім Шиньйон
і граф Шампіньйон
удвох танцювали
в саду котильйон.
І весело в графові
булькав бульйон!
***
ДИВНИИ ЗВІР

У хаті в нас
з недавніх пір
завівся дуже дивний звір.
Живе собі
і геть не йде.
Зовуть його —
Не-Знаю-Де.
Учора, тільки я заснув,—
мої штанці він проковтнув!
Та що там ті одні штанці!
А кольорові олівці?
А мій новесенький блокнот?
А синій зошит мій для нот?
Хустинок — п’ять,
шкарпеток — шість!
Він і мене вже скоро з’їсть!
Цукерки я йому носив!
— Облиш мене! — його просив.
Усе дарма!
Усе дарма!
Прокинусь —
Знов чогось нема!
— Ні, з мене досить! -
я сказав
і за речами
стежить став.
В шухляду
клав я олівці
і вішав на стілець
штанці.
Безладдя
звів я нанівець —
і звірові настав кінець.
***
ОЙ!

— Ой!
Що це?
Ввірвався до нас ураган?
Чи грюкнув дверима якийсь хуліган
— Ні!
— А може, напали на нас дикуни?
Або випадково забігли слони?
— НЕ ВОНИ!
— Напевно, прийшов Карабас-Барабас
до нас?
— Тоді це кричить Бармалей від дверей:
— ГЕЙ-ГЕЙ!
— ТА НІ!
— ЦЕ СУСІД ВАШ, КОСТЯ!
ДО ВАС Я ПРИЙШОВ У ГОСТІ!
— ОЙ!
***
ХОДИТЬ ЧУТКА

Ходить чутка, що на світі
ще трапляються дива.
Кажуть,
щось учора сталось
із будинком номер два.
Кажуть,
був новий, чудовий
дім багатоповерховий.
Жив у ньому чоловік.
Йшов йому четвертий рік.
Кажуть,
з дому — дивна річ! —
крик лунав і день, і ніч:
— Я не буду!
Не піду!
Не віддам!
Не покладу!
Уключіть!
Не виключайте!
Це зніміть!
Оте подайте!
Роблять все назло мені!
І-і-і!
І від крику,
і від крику у будинка номер два
розболілась,
розболілась,
розболілась голова!
Розхитались
нерви-труби
і занили
сходи-зуби.
Очі-вікна
запітніли,
руки-двері
затремтіли,
закрутило
в димарі:
І-і-і!
Та ще гірше стало далі —
закололо у підвалі.
Затрусила лихоманка
боки-стіни,
груди-ганки.
Навіть номер почорнів —
так будинок захворів!
Він довгенько ще кріпився,
вчора чхнув —
і розвалився!
Ну, а як же чоловік,
що йому четвертий рік?
Кажуть,
всівся під кущем,
мовчки
мокне
під дощем!
***



БАХ І БУХ

Два мисливці — Бах і Бух —
полювать пішли на луг.
Поміж трав у лузі
причаїлись друзі.
Аж повзе на них
ТАКЕ!!!
Ще й лякає:
— Скрек-ке-ке!
Бах шепоче Буху:
— Б-бах його по вуху!
Каже Бух:
— Не б-бійся, Бах,
б-бух сміливо по зубах!
А чудовисько на них:
ПЛИГ!
Як помчали Бух і Бах —
стали аж у комишах.
Потім довго дивувались,
що від смерті врятувались.
І не знають до цих пір,
що то був за лютий звір?!
***
ПІЛОТ

Я сідаю в свій літак,
за кермо берусь отак,
на педалі ставлю ноги —
приберіть кота з дороги!
***
БОЯГУЗЬ

Я вночі всього боюсь,
бо живе десь
Боягузь!
Тільки я лягаю спати,
починає він зітхати,
під вікном сховатися,
з мене насміхатися.
То дверима —
рип-рип,
то у шафі —
скрип-скрип!
Я під ковдрою лежу.
Я від страху
весь дрижу!
Дріб зубами вибиваю:
Боягузя уявляю.
І не можу ні на мить
Боягузя уявить!
Та нарешті я підвівся,
в шафі все передивився,
перевірив чобіток,
озирнувся у куток...
А в кутку сидить, дивлюсь,—
БО-Я-ГУЗЬ!
Він устав,
хвіст підняв
і сказав тихенько:
— Н-няв!
***
ЗАПРОСИНИ

— Сіра мишко — довгий хвостик,
ти приходь до мене в гості!
Поп’ємо з тобою чаю,
я для тебе прочитаю
гарну книжку про кота,
про рябого воркота.
Каже мишка — довгий хвостик:
— Я прийду до тебе в гості,
будем разом пити чай,
тільки...
книжку заховай!
***
КАПІТАН

Намалюю: в океані
хвилі, скелі у тумані,
а на хвилях — корабель
із чужих пливе земель.
Капітан біля штурвала —
витримав штормів немало.
Моряки стоять довкола:
ось і штурман — друг Микола.
Боцман — мій сусід Богдан.
— Хто ж бувалий капітан? -
тут Богдан мене спитав.
— Звісно:
той, хто малював!
***