ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Малик Галина

УЯВЛЯЄШ?

Хтось на світі проживав —
він очей аж вісім мав.
Уявляєш?
Він у ліжку до півночі
всі не міг заплющить очі.
Уявляєш?
А до школи вранці біг —
всіх розплющити не міг!
Уявляєш?
Та зате робив уроки —
роздивлявся на всі боки!
Уявляєш?
Міг дивитись у вікно
і на дошку заодно.
Уявляєш?
Тільки раз він заревів —
і все місто затопив!
От і маєш!
***
У КАРПАТАХ

У Карпатах
навіть взимку
ручаї дзюркочуть дзвінко.
У Карпатах
навіть влітку
білий сніг на горах видко.
У Карпатах
навіть хмари
навесні немов отари.
У Карпатах
навіть діти
вміють грати у трембіти!
***
ТРОКУ-ФРОКУ-БРИК

На далекий, невідомий
острів Троку-Фроку-Брик
завітав страшенно пишний
славнозвісний мандрівник.
Тільки він ступив на берег,
тільки став він на причал,
роздивився на всі боки
і сердито закричав:
— Що за острів?!
Що за назва?!
Неподобство:
Троку-Брик!
Хто це вимовити зможе
і не вивихне язик?!
Як тут звуться громадяни?
Троку-фроку-брикіяни?!
А оці веселі діти —
троку-фроку-брикіліти?
А готель цей велетенський —
троку-фроку-брикієнський?!
Корабель цей звідкіля?
З Троку-Фроку-Брикіля?!
Це жахливо!
Всюди — брик!
До такого я не звик!
Я негайно від’їжджаю!
Тут лишатись не бажаю!
Запишіть:
відвідав острів
Бабль-Катль-Петль-Костль-
Чергаріні-Гарчеріні-
Хвирлхаролі-Хвирлбржаміні
Брахарама де ля Фрик —
славнозвісний
мандрівник!
***



МЕДАЛЬЙОН І БУЛЬЙОН

Графиня Шиньйон
варила бульйон,
а граф Шампіньйон
танцював котильйон.
В бульйон медальйон
впустила Шиньйон.
На поміч їй кинувся
граф Шампіньйон.
Він поспіхом сьорбав
гарячий бульйон,
хоч пік йому губи
гарячий бульйон,
з каструлі він ложкою
сьорбав бульйон,
аж поки на дні заблищав
медальйон.
— Пробачень мільйон,—
сказав Шампіньйон,—
графине Шиньйон,
ось ваш медальйон!
А потім Шиньйон
і граф Шампіньйон
удвох танцювали
в саду котильйон.
І весело в графові
булькав бульйон!
***
ДИВНИИ ЗВІР

У хаті в нас
з недавніх пір
завівся дуже дивний звір.
Живе собі
і геть не йде.
Зовуть його —
Не-Знаю-Де.
Учора, тільки я заснув,—
мої штанці він проковтнув!
Та що там ті одні штанці!
А кольорові олівці?
А мій новесенький блокнот?
А синій зошит мій для нот?
Хустинок — п’ять,
шкарпеток — шість!
Він і мене вже скоро з’їсть!
Цукерки я йому носив!
— Облиш мене! — його просив.
Усе дарма!
Усе дарма!
Прокинусь —
Знов чогось нема!
— Ні, з мене досить! -
я сказав
і за речами
стежить став.
В шухляду
клав я олівці
і вішав на стілець
штанці.
Безладдя
звів я нанівець —
і звірові настав кінець.
***
ОЙ!

— Ой!
Що це?
Ввірвався до нас ураган?
Чи грюкнув дверима якийсь хуліган
— Ні!
— А може, напали на нас дикуни?
Або випадково забігли слони?
— НЕ ВОНИ!
— Напевно, прийшов Карабас-Барабас
до нас?
— Тоді це кричить Бармалей від дверей:
— ГЕЙ-ГЕЙ!
— ТА НІ!
— ЦЕ СУСІД ВАШ, КОСТЯ!
ДО ВАС Я ПРИЙШОВ У ГОСТІ!
— ОЙ!
***
ХОДИТЬ ЧУТКА

Ходить чутка, що на світі
ще трапляються дива.
Кажуть,
щось учора сталось
із будинком номер два.
Кажуть,
був новий, чудовий
дім багатоповерховий.
Жив у ньому чоловік.
Йшов йому четвертий рік.
Кажуть,
з дому — дивна річ! —
крик лунав і день, і ніч:
— Я не буду!
Не піду!
Не віддам!
Не покладу!
Уключіть!
Не виключайте!
Це зніміть!
Оте подайте!
Роблять все назло мені!
І-і-і!
І від крику,
і від крику у будинка номер два
розболілась,
розболілась,
розболілась голова!
Розхитались
нерви-труби
і занили
сходи-зуби.
Очі-вікна
запітніли,
руки-двері
затремтіли,
закрутило
в димарі:
І-і-і!
Та ще гірше стало далі —
закололо у підвалі.
Затрусила лихоманка
боки-стіни,
груди-ганки.
Навіть номер почорнів —
так будинок захворів!
Він довгенько ще кріпився,
вчора чхнув —
і розвалився!
Ну, а як же чоловік,
що йому четвертий рік?
Кажуть,
всівся під кущем,
мовчки
мокне
під дощем!
***



БАХ І БУХ

Два мисливці — Бах і Бух —
полювать пішли на луг.
Поміж трав у лузі
причаїлись друзі.
Аж повзе на них
ТАКЕ!!!
Ще й лякає:
— Скрек-ке-ке!
Бах шепоче Буху:
— Б-бах його по вуху!
Каже Бух:
— Не б-бійся, Бах,
б-бух сміливо по зубах!
А чудовисько на них:
ПЛИГ!
Як помчали Бух і Бах —
стали аж у комишах.
Потім довго дивувались,
що від смерті врятувались.
І не знають до цих пір,
що то був за лютий звір?!
***
ПІЛОТ

Я сідаю в свій літак,
за кермо берусь отак,
на педалі ставлю ноги —
приберіть кота з дороги!
***
БОЯГУЗЬ

Я вночі всього боюсь,
бо живе десь
Боягузь!
Тільки я лягаю спати,
починає він зітхати,
під вікном сховатися,
з мене насміхатися.
То дверима —
рип-рип,
то у шафі —
скрип-скрип!
Я під ковдрою лежу.
Я від страху
весь дрижу!
Дріб зубами вибиваю:
Боягузя уявляю.
І не можу ні на мить
Боягузя уявить!
Та нарешті я підвівся,
в шафі все передивився,
перевірив чобіток,
озирнувся у куток...
А в кутку сидить, дивлюсь,—
БО-Я-ГУЗЬ!
Він устав,
хвіст підняв
і сказав тихенько:
— Н-няв!
***
ЗАПРОСИНИ

— Сіра мишко — довгий хвостик,
ти приходь до мене в гості!
Поп’ємо з тобою чаю,
я для тебе прочитаю
гарну книжку про кота,
про рябого воркота.
Каже мишка — довгий хвостик:
— Я прийду до тебе в гості,
будем разом пити чай,
тільки...
книжку заховай!
***
КАПІТАН

Намалюю: в океані
хвилі, скелі у тумані,
а на хвилях — корабель
із чужих пливе земель.
Капітан біля штурвала —
витримав штормів немало.
Моряки стоять довкола:
ось і штурман — друг Микола.
Боцман — мій сусід Богдан.
— Хто ж бувалий капітан? -
тут Богдан мене спитав.
— Звісно:
той, хто малював!
***