ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Дерманський Сашко

Були собі два брати

Були собі два брати -
Замурзані пірати.
Не слухалися мами,
Поганими словами
Забруднювали простір,
Були нестерпні просто.
До школи не ходили,
Корисного не їли,
З науками не знались,
Ще й в носі колупались.
Їм якось пощастило:
До облавку прибило
У пляшці карту світу,
На ній – місця заритих
Скарбів і шоколадок.
- Гей-гей! – пірати радо
Кричали, мов скажені. –
Скарби у нас в кишені!
Давай вони дивитись,
Вертіти і крутити
Ту карту загадкову...
Пора б згадати школу.
Але ж дурні пірати
Ледь-ледь могли читати.
Впізнали кілька літер,
Гадали, звідки вітер,
Що значать закарлючки
Та інші мудрі штучки.
Один кричить: - Це море!
Волає другий: - Гори!
Один кричить: - Це Штати!
А другий: - Ні, Карпати!
Отак вони сварились,
Аж поки не побились.
В обох на лобі ґулі,
В обох в кишенях дулі…
Та зрештою зібрались
І десь помандрували.
Блукали десь півроку,
Стомилися нівроку,
Аж ось замріло місто
На горизонті чистім.
Знов спори в них негожі,
І знов за рибу гроші:
- Це – Київ стародавній!
- Ні, це – Горішні Плавні!..
І поки знов сварились,
Кусалися і бились,
Той скарб і шоколадки
Відрили дві піратки.
Отак завжди буває:
Скарби той здобуває,
Хто дружить із книжками
І слухається маму…
***
ЗАЙЧЕНЯТКО

Зайченятко зветься просто —
Довговухокуцохвостик.
Гарне й прізвище у нього:
Куцохвостодовгоногий.
Зайченя поміж грядок
Надкусило огірок,
Ще й редиску, ще й морквинку,
Ще й пузату капустинку.
До матусі зайченя
Бігло полем навмання —
Зачепилось, покотилось, —
У ярочку опинилось.
Тихо плине нічка млиста,
Вбрана в зоряні намиста…
Спить в кубельці зайченятко
Біля мами й біля татка.
***
У РЕСТОРАНІ

Огрядна пані з паном
Зайшли до ресторану,
Вмостилися за столик,
Що у кутку стояв.
Офіціант у фраці
На кольоровій таці
(Мабуть, із порцеляни)
Меню панам подав.
Меню вони гортали,
Обурено бурчали,
"Меню, — кричали, — нам це
Ніяк не до смаку!
Нащо нам з краба клешні?
Подайте нам яєчні,
Вареників, і сала,
Цибулі, й часнику!"
Та в ресторані тому,
Страшенно дорогому,
Ніколи не бувало
Цих вишуканих страв,
Бо це було в Парижі,
Так-так, в самім Парижі,
Так-так, якраз у тому,
В якім я не бував.
Та хочу вам сказати,
Щоб дещо з'ясувати
І ви аби на слово
Повірили мені,
Що завітали пані
І пан до ресторану
Й Парижа випадково,
Точніше, уві сні.
***



ЧЕСНЕ СЛОВО!

Чесне слово, чесне слово!
Я на власні очі бачив
Білосніжний вир сніжинок,
Що кружляли на дахах.
Чесне слово, чесне слово!
Всі вони були, неначе
Легкокрилі балерини
В накрохмалених платтях.
Чесне слово, чесне слово!
Всі хати — мов пароплави,
А сніги — то океани,
Й наче острів — наш садок.
Чесне слово, чесне слово!
Запишавшись, як ті пави,
Білі киці й білі панни
Позирали з-за шибок.
Чесне слово, чесне слово!
Грала музика чарівна
З димарів, що зачепились
Якорями за зірки.
Чесне слово, чесне слово!
Ніч прийшла, немов царівна —
І одразу засвітились
Срібним інеєм гілки.
***
СОБАКА БАРАБАКА

Собака Барабака —
не просто так собака.
Собака Барабака —
собака не проста.
В собаки Барабаки
закудланий хвостяка,
А ще у Барабаки
Холодні геть вуста.
Собака Барабака
З туманами балака,
Співати Барабака
Залазить на дахи.
В собаки Барабаки
якісь на спині знаки,
Каляки і маляки,
А збоку — реп'яхи.
А очі в Барабаки —
Неначе гарбузяки.
А ще — як у коняки,
Є грива і сідло.
Лиш грошей у собаки,
В собаки Барабаки,
Ніколи і ніяких
В кишенях не було.
То хто ж він, Барабака,
Собака Барабака,
Гавкака і кусака,
Співак і мандрівець?
Він пан чи посіпака,
Цей дивний Барабака?
Трудяга чи гуляка?
Тюхтій чи молодець?
Він просто — Барабака,
Собака Барабака,
Звичайний Барабака,
Друзяка дітлахів.
І мріє Барабака,
Добряга Барабака,
Щоби ніхто не плакав,
Щоб цілий світ радів!
***
ПРО ПІЗАНСЬКУ ВЕЖУ

Я звечора речі складу до валізи
І зранку-раненько подамся до Пізи.
А в Пізі чудовій, лише уявіть,
Є вежа славетна, що криво стоїть.
Допіру мій потяг прибуде до Пізи,
До камери схову сховаю валізи,
Бульварами Пізи неквапно пройду
І вежу падучу доконче знайду.
А потім такі я зроблю процедури:
Плечем підіпру скособочені мури.
І так непохитно стоятиму доти,
Аж поки мені не подзвонять з роботи...
Повсюди туристи робитимуть візи,
Аби хоч на хвильку примчати до Пізи
І шану віддати мені як герою,
Що вежу рятує, підперши собою!
***
ТРИТОНИ

Я знаю, я знаю: тритони
Не важать, не важать три тонни.
Три тонни — це дуже багато,
Ну де їх тритонам узяти?
Тритона вдягни у кальсони, —
Та й то не заважить три тонни.
Я знаю, я знаю: три тонни
Хтось важить, але не тритони.
***



ДИВНИЙ СОН

Така дивовижа наснилась мені:
З конем летимо по осінній стерні…
Одного лише не збагнути — ой, ні! —
Чом кінь на мені, а не я на коні?!
***
ЧОМУ КРОКОДИЛИ ЗЕЛЕНІ

Відомо, напевне, й без мене,
Що всі крокодили зелені.
Як глиця сосни,
Зелені вони ,
Це точно відомо й без мене.
Гуляючи вчора вздовж Нілу,
Я стиглого стрів крокодила.
Він пузо мав жовте,
Хвостом воду бовтав
Якраз посередині Нілу.
Чому ж, запитаєте в мене,
Всі решта, як жаби зелені?
Бо жоден із них
Іще не достиг,
Тому-то вони і зелені.
***
ПРО ЯКІВ

В містечку Кобиляків
Жив-був Без'яків Яків,
Та якось у поляків
Купив собі двох яків.
— Коли я був без яків,
Я був Без'яків Яків,
Тепер же, — каже Яків, —
Якецький буду Яків.
Отож, Якецький Яків
Із міста Кобиляків
Завів собі друзяків —
Двох здоровецьких яків.
«Чи хочете будяків?» —
Спитав якось їх Яків.
«Ми не їмо будяків», —
Сказав якийсь із яків.
Аж зніяковів Яків:
«То, може, вам буряків?»
«Не хочемо й буряків!» —
Скривився другий з яків.
"Неякісних двох яків
Купив я, — думав Яків. —
Якісь вони двоякі,
Якісь вони ніякі".
Пішов він до поляків,
Назад віддав тих яків —
Та й знов зробився Яків
З Якецького — Без'яків.
***
СВИНІ

Їдуть свині
На машині
Через хащі
По ожині.
Каже Свин
Дружині Свині:
— О, диви —
малини сині!
***
ЖАБКА

Я піду до річки,
Упіймаю жабку
І ледь-ледь потисну
Мокру її лапку.
Не пручайся, жабко,
Не спіши лякатись,
Я з тобою хочу
Просто привітатись.
***