ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Кротюк Оксана

НАЙКРАЩА МАМА

У котика Мурчика мама кицюня,
В цапочка рогатого мама козуня,
В лошати маленького мама конячка,
А в цуцика, всім це відомо, собачка.
У кожного з них мама тільки одна,
І в цілому світі найкраща вона.

***
ЛІТЕЧКУ, ЗАЦВІТИ

Літечку, літечку, зацвіти,
Солоденьких ягідок уроди.
Умивай їх росами рано-рано,
Поки небо зорями іще вбрано.
Зігрівай їх сонечком тепло-ясно,
Поливай їх дощиком рясно-рясно.
Будуть, як намистечко, у траві
Красуватись ягідки лісові.
***
ДЕ Ж КАПУСТКА?

Зав’язала кізка хустку
І пішла полоть капустку.
Помагала бабці й діду,
Працювала до обіду.
Так полола, аж втомилась.
Тільки де ж капустка ділась?
***



ЛІТО

Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам на скрипочку заграв.
***
КОРАБЛИК

Мурашка і равлик
Зробили кораблик,
З листочків, з лозинок,
З билинок зробили.
Все вийшло чудово,
Бо є тут вітрила,
І щогла струнка,
І корма, і канати...
Лиш місця замало,
Щоб нас покатати.
***
ПОДУШЕЧКА

Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ж ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вушка, і щоки.
Ой, подушечко, підбита,
З чотирма ріжками,
Як шкода, що місця мало
В рюкзачку з книжками.
***
КОЛИ ДОЩИК ІДЕ

Ані плащик, ні взуванка
Не потрібні для Іванка,
Коли дощик іде.
Бо ростуть дерева й квіти,
І усі на світі діти,
Коли дощик іде.
***



ЗАЙШЛО НА ЛІТО

Зайшло на літо. Cяють роси,
Духмяно піняться бузки.
Іще далеко до покосів,
І жито квітне залюбки.
Зелений коник поміж стебел
На скрипці стиха награє.
І попід саме синє небо,
Нагрітий сонцем, день встає.
***
КАПОСНА БАБУНЯ

Поросятка дружно втрьох
Риють хід з хлівця у льох:
– Рох, рох, рох!
В льосі, звісно, є доволі
Й буряків, і бараболі.
Та маленькі поросята
Джему хочуть скуштувати,
Бо бабуня – хай їй грець! –
Джем не носить у хлівець.
Джем пахучий із грушок,
З яблук, агрусу, сливок
Не дає вона пацятам,
Трьом рожевим поросятам.
Ображає – рох, рох, рох! –
Поросяток трьох.
***
ЗАЙЧИЧОК

У нашого зайчика
Не вуха, а вушечка,
Не лапи, а лапоньки,
Не хвіст, а хвосточок.
Він у нас не сірий,
А лиш-бо сіренький.
Отакий наш зайчичок,
Бо іще маленький.
***
ВУЛИЦІ В ЖОРЖИНАХ

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.
Птахи, на крила взявши осінь,
Курличуть журно в небесах.
Пишаються зерном стодоли,
А сіно складено в стіжки.
І пахнуть медом доокола
Земля, і сонце, і грушки.
***
КОЛИСАНКА ДЛЯ ВЕДМЕЖАТИ

Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.
Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.
Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі їжаки.
Запашні, малинові хай насняться сни.
Спімо, мій кошлатику, міцно до весни.
***