ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
БАЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Кротюк Оксана

НАЙКРАЩА МАМА

У котика Мурчика мама кицюня,
В цапочка рогатого мама козуня,
В лошати маленького мама конячка,
А в цуцика, всім це відомо, собачка.
У кожного з них мама тільки одна,
І в цілому світі найкраща вона.

***
ЛІТЕЧКУ, ЗАЦВІТИ

Літечку, літечку, зацвіти,
Солоденьких ягідок уроди.
Умивай їх росами рано-рано,
Поки небо зорями іще вбрано.
Зігрівай їх сонечком тепло-ясно,
Поливай їх дощиком рясно-рясно.
Будуть, як намистечко, у траві
Красуватись ягідки лісові.
***
ДЕ Ж КАПУСТКА?

Зав’язала кізка хустку
І пішла полоть капустку.
Помагала бабці й діду,
Працювала до обіду.
Так полола, аж втомилась.
Тільки де ж капустка ділась?
***
ЛІТО

Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам на скрипочку заграв.
***
КОРАБЛИК

Мурашка і равлик
Зробили кораблик,
З листочків, з лозинок,
З билинок зробили.
Все вийшло чудово,
Бо є тут вітрила,
І щогла струнка,
І корма, і канати...
Лиш місця замало,
Щоб нас покатати.
***
ПОДУШЕЧКА

Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ж ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вушка, і щоки.
Ой, подушечко, підбита,
З чотирма ріжками,
Як шкода, що місця мало
В рюкзачку з книжками.
***
КОЛИ ДОЩИК ІДЕ

Ані плащик, ні взуванка
Не потрібні для Іванка,
Коли дощик іде.
Бо ростуть дерева й квіти,
І усі на світі діти,
Коли дощик іде.
***
ЗАЙШЛО НА ЛІТО

Зайшло на літо. Cяють роси,
Духмяно піняться бузки.
Іще далеко до покосів,
І жито квітне залюбки.
Зелений коник поміж стебел
На скрипці стиха награє.
І попід саме синє небо,
Нагрітий сонцем, день встає.
***
КАПОСНА БАБУНЯ

Поросятка дружно втрьох
Риють хід з хлівця у льох:
– Рох, рох, рох!
В льосі, звісно, є доволі
Й буряків, і бараболі.
Та маленькі поросята
Джему хочуть скуштувати,
Бо бабуня – хай їй грець! –
Джем не носить у хлівець.
Джем пахучий із грушок,
З яблук, агрусу, сливок
Не дає вона пацятам,
Трьом рожевим поросятам.
Ображає – рох, рох, рох! –
Поросяток трьох.
***
ЗАЙЧИЧОК

У нашого зайчика
Не вуха, а вушечка,
Не лапи, а лапоньки,
Не хвіст, а хвосточок.
Він у нас не сірий,
А лиш-бо сіренький.
Отакий наш зайчичок,
Бо іще маленький.
***
ВУЛИЦІ В ЖОРЖИНАХ

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.
Птахи, на крила взявши осінь,
Курличуть журно в небесах.
Пишаються зерном стодоли,
А сіно складено в стіжки.
І пахнуть медом доокола
Земля, і сонце, і грушки.
***
КОЛИСАНКА ДЛЯ ВЕДМЕЖАТИ

Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.
Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.
Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі їжаки.
Запашні, малинові хай насняться сни.
Спімо, мій кошлатику, міцно до весни.
***