ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 3274 віршів
Лущевська Оксана

Я - МОВ ЗАЙЧИК

Я — мов зайчик: ніс рожевий, великі вуха,
довкола принюхуюся і прислухаюся,
а серце теленькає-теленькає:
я всього боюся.
Вітер дмухне: «Хоч би не ураган...»
Дощ накрапає: «Аби не злива...»
Звідкись грюкне: «Лише б не грім і блискавка...»
Чи то даремно лякаюсь?
Я — мов зайчик. Зашипить: «Хоч би не зміюка...»
Гаркне: «Аби не пес...», крикне: «Лише б не крук...»
Загарчить: «Тільки б не вовцюган...»
Полохлива — не віриться!
Кажуть: от виростеш — не будеш боятися.
Я росту-росту і дивлюсь на свій край,
день за ніччю, ранок за вечором.
Я — мов зайчик: ніс рожевий, великі вуха.
Тому любити мені узлісся і сонечко,
слухати річку і співочих жайворонків,
нюхати квіти і зілля,
бачити світлячків у темряві.
Стрибати в конюшині з метеликами,
чеберяти у житі й межи волошками,
придивлятися до петрушки, пастернаку,
моркви й капусти на грядках.
Вітер подує: «Який же це ураган?..»
Дощ накрапає: «Хіба ж це злива?..»
Звідкись грюкне: «А, то весняний грім...»
Смілива я — мов зайчик.
***
ЛІТО

Літо прострибало жабкою,
пролетіло метеликом.
Літо пробігло мишкою,
проповзло мурашкою.
Літо проквітло квіткою,
пристигло ягодою.
Літо проплюскотіло річкою,
прокрапало дощиком.
Літо пропахло травою,
просюрчало цвіркуном.
І сховалося літо від мене
під жовтий кленовий листочок.
***
ПТАШКА

У мого брата є пташка,
мала бавовняна пташка,
це я сплела йому пташку,
коли він ішов на війну.
Мотаючи нитку на нитку,
я думала, як моя пташка
в глибокій кишені куртки
служитиме поруч із ним.
Як буде братові холодно —
зігріє його мала пташка.
А раптом яка небезпека —
то буде йому оберіг.
Як радісно братові стане —
затьохкає мала пташка.
А як засумує за домом —
вона нащебече йому:
що я ношу його в серці
глибоко-глибоко в серці,
і тато, і мама з любов’ю,
чекають на нього щодня,
що я сплету ще одну пташку,
малу бавовняну пташку,
і будуть у нього дві пташки,
коли він прийде з війни.
***



ПІВОНІЯ, АЛЬ І Я

Півонії вбігли в садок,
постояли, послухали спів шпаків —
і втекли. А одна затрималась,
дві пелюстки зронила —
та й кинулася наздоганяти
прудких.
Я підняв пелюстки,
у конвертик поклав обережно,
підписав: «У весну. Півонії.
Тій білявій, з рожевим чубчиком.
Від мене, винахідника.
P.S.Повертайся сюди, півоніє,
я чекаю на тебе в садку.
Наступної весни, півоніє,
прийди —
пригощу тебе тістечком,
лимонадом, какао з корицею
і шоколадом.
Посидимо за столом,
півоніє,
порахуємо світлячків.
Повертайся скоріше,
півоніє,
Моя мама так любить,
як пахнеш ти:
о-о-о-о, каже вона,
зануривши носа у квітку.
P. S. Чи пелюстки дійдуть, півоніє,
у конверті із жовтою маркою?
А ще я, півоніє, маю пса:
ердельтер’єра — нелегко промовити,
але звати його просто — Аль.
Як прийдеш — познайомлю, півоніє.
Тільки прошу, не бійся його.
Хоч і непосидючий Аль,
однак слухає дві команди:
фас і фу!
P.S. Аль сидітиме слухняно.
Ми купили сьогодні, півоніє,
малі темно-зелені паростки.
Мама з татом в саду їх висадили,
навесні вони зацвітуть.
Отже, ждатимуть тебе тут, півоніє.
P. S. І ми з Алем чекаємо,
і цьом-цьом у кожну пелюстку.
P.P.S. Повертайся сюди, півоніє,
ми стоїмо у садку».
***
КРАБ

Цап-царап,
лізе краб.
Клешні вперед,
дере-дере.
Я його не бою-ю-юсь!
Тпрусь! Тпрусь!
***
ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ

Хить-хить -
повітряний змій
летить.
Виль-виль-
хвіст торкаоься
хвиль.
Бпим-бпим -
і я полену
за ним
у небо блакить:
хить-хить.
***
ЧАЙКИ

Чап-чап,
чайки в воді.
Чап-чап,
лапки руді.
Чап-чап,
білі човни
Чап-чап,
тихі вони.
Чап-чап,
йду я сама.
Чап-чап -
чайок нема.
***



ХВИЛІ

Білі баранці
в мене на руці -
цій і цій.
Цe морська вода
з пригорщі втіка -
ців-ців.
Хвилі-бігунці -
білі баранці,
чи то вівці?
***
ЧЕРЕПАШЕНЯТА

Черепаха-мама,
черепаха-тато
бі́дкаються : де ж це
черепашенята?
І гукають:
Че-че!
І гукають:
Ше-Ше!
І гукають:
Та-Та!
Черепашенята!
Черепаха-мама,
черепаха-тато
втішилися: ось де
черепашенята!
Ось
і Че-че!
Ось
і Ше-ше!
Ось
і Та-та!
Черепашенята!
Черепаха-мама,
черепаха-тато,
Де ж були, питають,
черепашенята?
Купалося Че-че!
Ховалося Ше-ше!
Задрімала Та-та!
Черепашенята!
***
ПЕЛІКАН

Пелікан у воді —
глип-гли́пи.
Чи не бачили ви
риб-ри́би?
Гачкуватим дзьоби́щем —
хрип-хри́пи.
Широчезним крили́щем —
рип-ри́пи.
У воді пелікан —
хлюп-хлюпа.
Уся риба на дно —
Гуп-гупа.
***
ПРО КИТА

Я знайду кита
тра-та-та,
Вхоплюсь за хвоста
тра-та-та,
верхи на киті
тра-та-ті,
попливу у води
густі.
Розкажу киту
тра-та-ту,
що в морській воді
я росту.
Хай вода хитає хвоста,
та-та-та,
хай кита гойдає
вода.
Верхи на киті
тра-та-ті,
я росту й росту
та-та-ту,
скоро виросту,
ви-и-и-и-росту!!!
***