ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1077 віршів
Нові


Гуцули у горах мают віпрубовані місця, по иких пизнают – „ике бутет веременє”.

***

Єк сонце увечьир заходит за чісте небо, то на погоду, а єк за вал – то на дожь.

***

Єк вівці ни даютци загонити увечєріх у хлів, то вліті на дожь, а взимі на «зиму».

***

Єк увечєр, до пізна, маржина любит пасти – то на годину.

***

Єк маржина истрєсає вухами, то на слоту.


***

На слоту носит свиня усєкий бирліх у хлів.

***

На слоту носит свиня усєкий бирліх у хлів.

***

Єк си курка скубет, то на дожь, єк си купаєт у поросі, то на веремнє.

***

На дожь курка допізна нипає понадвірю. На слоту удень кугути изгуста піют.

***

Ластівки повисоку літают на веремнє, а попри земню – на дожь.

***

Узимі на «зиму», а уліті на дожь, воробці лізут пид дахи.

***

Єк вітер колотит димом – то на слоту.

***