ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 4040 віршів
Прислів’я та приказки Закарпатські

П’є, гі дуга (дуга-веселка); п’є паленку, як веселка воду (паленка - горілка) — про п’яниць.
***
На язиці — мед, а в сирцю — лед — нещира людина.
***
Перша жона — мед, а друга — лед — про одруження.
***
Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.
***
Вічно ти треба печеного леду — хотіти неможливого.
***
Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.
***
Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.
***
З пустої пиливні пустий вітер дує або Із дурної діри дурной вітер дує — дурний дурне говорить.
***
Проти вітра не плюй, бо впаде на ноги.
***
Витко, уткі вихор дує –буквально: видно, звідки вітер дує.
***
Не все відти вітер віє, звідко го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.
***
Не хочу, же би до тя і вітор дув — не хочу про про тебе нічого знати.
***