ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 4040 віршів
Нові

П’є, гі дуга (дуга-веселка); п’є паленку, як веселка воду (паленка - горілка) — про п’яниць.
***
На язиці — мед, а в сирцю — лед — нещира людина.
***
Перша жона — мед, а друга — лед — про одруження.
***
Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.
***
Вічно ти треба печеного леду — хотіти неможливого.
***
Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.
***
Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.
***
З пустої пиливні пустий вітер дує або Із дурної діри дурной вітер дує — дурний дурне говорить.
***
Проти вітра не плюй, бо впаде на ноги.
***
Витко, уткі вихор дує –буквально: видно, звідки вітер дує.
***
Не все відти вітер віє, звідко го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.
***
Не хочу, же би до тя і вітор дув — не хочу про про тебе нічого знати.
***