ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Коломийки про зраду кохання


Доти мені було добре, док була-м дівчина,
Док голову не крутив ми молодий хлопчина.

***

Як дала-м ся на підмову тому батярузі,
То так мені на серденьку, як волови в плузі.

***

Цілував-ісь моє личко, було то зимою,
Як настало тепле літо, пішов-ісь з другою.

***

Та стільки бись, парубочку, разів оженився,
Скільки нині по вербині вітер погонився.
Та тоді ся, хлопче, вжениш, будеш мати жінку,
Як ти голуб перенесе з-за моря барвінку.
Та тоді ся, хлопче, вжениш й будеш ґаздувати,
Як я сльози позбираю, ти бдеш рахувати.
Та женися, парубочку, бажаю ти біду.
На весіллі ти не буду, на комашню піду.

***

Ой чи ти вже, мій миленький, совісти не маєш,
Завіз-ісь ня на чужину, а сам п’єш й гуляєш?
Забрав-ісь ня, мій миленький, від тата, від мами,
А сам ходиш та гуляєш з чужими жонами,
Та ти ходиш та гуляєш з чужими жонами,
Я не виджу дрібні діти перед слізоньками.

***

— Ой вернися, милий мужу, вернися додому,
Ти залишив мене й діти сам не знаєш кому,
— Не надійся, що вернуся я, жінко, додому,
Закохався в другу милу, дай мені розводу.
— Ой як була м, любку, знала, що ти зрадиш мене,
Ліпше була-м втопилася, як ішла за тебе.

***

В зелений гай полетіла зозуля сивейка,
Прикувала у чужий край мойого братейка.
Ой ти, братцю, ой ти, братцю, не май на мня зрадцю,
А май мене за такую сестричку рідную.

***

Стоїть явір над водою, в воду похилився,
Чогось милий, чорнобривий тяжко зажурився.
Як мені ся не хилити, вода корінь миє,
Як мені ся не журити, само серце мліє.

***

Чи у тебе вучка чорні, а мої сумляться,
Никда мої через твої не розвеселяться.

***

Ой ішов я до дівчини, то співав, то гойкав,
А як ішов від дівчини, то плакав, то йойкав.

***

Ой летїли дикі гуси та й понад дуброву,
Видзьобали пшениченьку, лишили полову.
А що же ми з половищі, коли нема зерна,
А що ж мені з миленького, коли я мізерна.

***

Шкода травки та й отавки, сіна зеленого,
Шкода мене молодого, личка рум’яного.

***