ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Нові


Коломийку заспівати, коломийку грати,
Або тоту коломийку легко танцювати.

Коломийка, коломийка та й коломийочка,
Кості би ся розпали, якби не сорочка.

***

Чи ти мене, моя мамко, купала в романці,
Що я така охочая в неділю до танців.

***

Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,
Ото мені сподобалася дівчина робуча.

Ой пішов я танцювати, та змилив ногами,
Більше я ся та й підпирав носом і руками.

Ой пішов би козака та й пішов би польки,
Коби миска кисилиці та миска фасольки.

Черевички невелички, ніженька маленька,
Танцюй, танцюй, дівчинонько, доки молоденька.

Та я міхом обертаю, та я міхом кручу,
День би тебе, дівко, побив, як ся з тобов мучу!

Ой буде вже коломийки, ой буду, ой буде,
Бо вже мене, молодого, болить попід груди.

***

Але файно скрипка грає, нікому співати,
Сидить милий за ворітьми, ніким наказати.

А я йому наказую перепеличками,
А він мене відсилає та й ластівочками.

Ластівочки-щебетушки не хочуть сідати,
Не кортить мня заспівати, лишень погуляти.

***

Тато добрий, тато добрий, мати не лихая,
Не боронять погуляти, поки молодая.

***

Ой як мені не гуляти, коли в мене мати
Ой постелить і укриє: – Лягай доню спати!
Пусти мене, моя мати, та й на вечорнички,
То там хлопці чорноброві плетуть рукавички.
Закувала зозулина, сіла на лозину,
Ей, люблю, мамко, літо, ще ма люблю зиму.
Бо уліті на роботі сонечко пече мя,
А узимі, люба мамко, ледве жду вечера.

***

Ой якби ся не хмарило, дощу би не було,
А якби ся не любили, життя би не було.

***

Туди, лози, хиляйтеся, куди вам похило,
Туди очі дивітеся, куди серцю мило.

***

Заспіваймо, мій миленький, про наше кохання,
Же воно таке коротке, як зозуль кукання.

***

Сидить голуб із голубков, винце попивають,
Одним крилом собі стелять, другим ся вкривають.

***

Два явори, як соколи, оба зелененькі,
Любімося, серце моє, бо-смо молоденькі!

***

Ой калина, яворина широкий лист має,
Гірша люба від недуги, хто ї добре знає.
Я недугу перебуду, я здорова буду,
Свого любка не забуду, хоч вмирати буду.

***