ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Нові


Коломийку заспівати, коломийку грати,
Або тоту коломийку легко танцювати.

Коломийка, коломийка та й коломийочка,
Кості би ся розпали, якби не сорочка.

***

Чи ти мене, моя мамко, купала в романці,
Що я така охочая в неділю до танців.

***

Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,
Ото мені сподобалася дівчина робуча.

Ой пішов я танцювати, та змилив ногами,
Більше я ся та й підпирав носом і руками.

Ой пішов би козака та й пішов би польки,
Коби миска кисилиці та миска фасольки.

Черевички невелички, ніженька маленька,
Танцюй, танцюй, дівчинонько, доки молоденька.

Та я міхом обертаю, та я міхом кручу,
День би тебе, дівко, побив, як ся з тобов мучу!

Ой буде вже коломийки, ой буду, ой буде,
Бо вже мене, молодого, болить попід груди.

***

Але файно скрипка грає, нікому співати,
Сидить милий за ворітьми, ніким наказати.

А я йому наказую перепеличками,
А він мене відсилає та й ластівочками.

Ластівочки-щебетушки не хочуть сідати,
Не кортить мня заспівати, лишень погуляти.

***

Тато добрий, тато добрий, мати не лихая,
Не боронять погуляти, поки молодая.

***

Ой як мені не гуляти, коли в мене мати
Ой постелить і укриє: – Лягай доню спати!
Пусти мене, моя мати, та й на вечорнички,
То там хлопці чорноброві плетуть рукавички.
Закувала зозулина, сіла на лозину,
Ей, люблю, мамко, літо, ще ма люблю зиму.
Бо уліті на роботі сонечко пече мя,
А узимі, люба мамко, ледве жду вечера.

***

Ой якби ся не хмарило, дощу би не було,
А якби ся не любили, життя би не було.

***

Туди, лози, хиляйтеся, куди вам похило,
Туди очі дивітеся, куди серцю мило.

***

Заспіваймо, мій миленький, про наше кохання,
Же воно таке коротке, як зозуль кукання.

***

Сидить голуб із голубков, винце попивають,
Одним крилом собі стелять, другим ся вкривають.

***

Два явори, як соколи, оба зелененькі,
Любімося, серце моє, бо-смо молоденькі!

***

Ой калина, яворина широкий лист має,
Гірша люба від недуги, хто ї добре знає.
Я недугу перебуду, я здорова буду,
Свого любка не забуду, хоч вмирати буду.

***