ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Коломийки про щире кохання


Ой якби ся не хмарило, дощу би не було,
А якби ся не любили, життя би не було.

***

Туди, лози, хиляйтеся, куди вам похило,
Туди очі дивітеся, куди серцю мило.

***

Заспіваймо, мій миленький, про наше кохання,
Же воно таке коротке, як зозуль кукання.

***

Сидить голуб із голубков, винце попивають,
Одним крилом собі стелять, другим ся вкривають.

***

Два явори, як соколи, оба зелененькі,
Любімося, серце моє, бо-смо молоденькі!

***

Ой калина, яворина широкий лист має,
Гірша люба від недуги, хто ї добре знає.
Я недугу перебуду, я здорова буду,
Свого любка не забуду, хоч вмирати буду.

***

Іде дощик дрібнесенький, вода на дорозі,
Та у мене мій миленький найперший по Бозі.
Цілий тиждень дощі лляли, доріженька м’ятка,
Ліпше люблю миленького, як рідного татка.

***

Ой дай, Боже, здоров’ячко, та я знаю кому,
Насамперед мені самій, відтак миленькому.

***

Коби-м була така красна, як та зоря ясна,
Світила би-м день і нічку, ніколи б не згасла.
Коби-м була така красна, як та зоря ясна,
Світила би-м знаю кому, ніколи б не згасла.

***

Тече вода з-під города, цюпоче стихенька,
Ой пасуєш, мій миленький, до мого серденька.
Іде вода з-під города, долом камінцями,
До милого мене тягне, як би ремінцями.

***

Ой заяв же мій миленький сиві воли пасти,
Іти би ми, молоденькій, огники накласти.

Я пожену коровиці, а ти жени коні,
Будем вбоє попасати на однім загоні.

А Івасьо коні пасе, а Марися кози,
Забралися за рученьки та й пішли у лози.

***

Ой мій милий-чорнобривий за потоком косить,
Вітер віє, шелевіє, кучерями носить.
Ой ти, душко, громадила, мені було видко,
А я скинув кресанину: «Ходи, душко, швидко!»

Де ти мене поведеш, таку молоденьку?
«На попову сіножать, в траву зелененьку.
На поповій сіножаті траву добре жати,
Недалеко керниченька — коня напувати».

***