ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Коломийки про подружнє життя


— Ой де ідеш, пане-брате? Чи на косовицю?
А на кого зіставляєш свою молодицю?
— А на тебе зіставляю, мій брате Степане,
Доглядай ми молодиці, з ким вона зістане.
Доглядай ми молодиці, доглядай ми жінки,
Як приїду з косовиці, куплю ти горілки!

***

Коби мені не чіпець та не біла хустка,
Погуляла би я собі, як на воді гуска.
Коби мені не чіпець та не та хустина,
Погуляла би я собі, як мала дівчина.

***

Чому бджоли не йдуть в поле, чому не рояться?
Чому дівки не гуляють? Свекрухи бояться.
Ой свекрухи так, як льохи, не хочуть робити,
Тільки ідуть до сусіди невістку гудити.

***

Погадай си, дівчинонько, в своїй головоньці.
Як то треба догодити чужій матіноньці.

***

У чужої матіноньки з двома коновками,
Вона мені повідає: «Не рушиш ногами?»
Я у свої матіноньки дома єдна була,
Я по воду не ходила, в саду вода була.

***

Ой доки я в неньки була, гуляла, співала,
А як пішла від ненечки, все позабувала.
Ой як пішла до свекрухи, стала на порозі,
То забула співаночки усі на дорозі.

***

Як я була в свої мами, бренчив голос, бренчив,
Як-єм пішла до свекрухи, зараз ми ся зменшив.

Паки-м була коло тата, то-м була чубата,
А як пішла-м до свекрухи, з’їли чубок мухи.

***

А щоби я була знала, де є моя свекра,
Була би-м ї затягнула за ноги до пекла.

***

Ой задзвони, дзвонильнику, у голосні дзвінки,
Цілим дурнем можна звати, хто не має жінки.
Та задзвони, дзвонильнику, у той дзвінок грімший,
А хто жінку собі бере, той дурень ще більший.

***

Ой погану та не возьму, красної не буде,
Котрі були красні дівки — забрали їх люде.

***

Ой коби я був судія, знав би я судити:
Всіх драбугів, волоцюгів дав би-м поженити,
Бо арешту, криміналу за час мож ся збути,
А лукаву цокотуху не мож перебути.

***

— Де ти ідеш, де ти ідеш, кучерявий Ясю?
— Ой до млина, ой до млина по горбату Касю.
— А що .ж тобі обіцяли, кучерявий Ясю?
— Штири воли, дві корови та й горбату Касю.

***