ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Нові


Ой з Чорткова мурованков ішло два вірмене;
Ой прошу вас, добрі люде, не смійтеся з мене.
Ой, мамуню, мамуненько, я ваша дитина,
Не дайте мня на Григорів, бо там нема млина.
В Григорові нема млина, лише одні жорна,
Цілий тиждень мелю, мелю, в неділю голодна.

***

Ішов дід з Гниловід, баба з Зарваниці,
Знайшов дід воловід, баба рукавиці.

Ой я піду меже гори, меже тиї бойки,
Там музика дрібно грає, скачут полегойки!

Ой у горах сніги впали, гуцул ся не журит,
П’є горілку, любит дівку, аж ся порох курит!

Ой на горі, на високі бойки булі печуть,
Не мож ід ним підступити - ходаками мечуть!

***

Ой із тої полонини каміння ся суне,
Ходи з нами в полонину, молода Настуне!

— Попід тоту полонину жене вівчар вівці,
Дай ми, дівко, свій віночок, я тобі дам вівці.
— Твої вівці поздихають, нічого не буде,
А на мому весіллячку погуляють люди.

Гей-та туда, гей-та туда, гей-та туда дайна,
Принеси ми в поле їсти, білявчино файна!

Ой я піду в полонину, в полонині файно,
В полонині пасуть вівці Федір та Михайло.

Ой я піду в полонину, та й ся закосичу,
Щоби люди не казали, що я дома сиджу.

Ой нас мало, товаришу, йо нас мало, мало,
Як вийдемо в полонинку буде нам ся яло.

Ой не шуми, луже, дуже, зелений Бескиде,
Відповіла полонинка, що за тя не піде.

Ой зелена полонино, я по тобі ходжу,
Сиві воли провертаю, рибку не находжу.

Краще пасти коровиці, як віддаватися,
З високої полонинки в село дивитися.

Ой в зелені полонині, в зелені, в зелені,
Там заяли вівчарики вівці недоєні.

Ой я піду в полонину, та й в полониночку,
Чи не роздув вітер тамки мою колибочку.

Ой якби ти, полонино, газдів запросила,
Красно би тя поорали, жито би-с родила.

***

Ой я піду в полонину, та й ся закосичу,
Щоби люди не казали, що я дома сиджу.

Ой нас мало, товаришу, йо нас мало, мало,
Як вийдемо в полонинку буде нам ся яло.

Ой не шуми, луже, дуже, зелений Бескиде,
Відповіла полонинка, що за тя не піде.

Ой зелена полонино, я по тобі ходжу,
Сиві воли провертаю, рибку не находжу.

Краще пасти коровиці, як віддаватися,
З високої полонинки в село дивитися.

Ой в зелені полонині, в зелені, в зелені,
Там заяли вівчарики вівці недоєні.

Ой я піду в полонину, та й в полониночку,
Чи не роздув вітер тамки мою колибочку.

Ой якби ти, полонино, газдів запросила,
Красно би тя поорали, жито би-с родила.

***

Пішли вівці в полонину, а ягнята бліють.
А що ж наші вівчарики в полонині діють?
Та вни діють, та вни діють, та вни ватагують,
Та нароблять колачиків, мені подарують.

Пішли вівці в полонинку, лиш ягнятка бліють.
А що наші вівчарики в полонині діють?
Ой я знаю, моя мамко, та що вони діють:
Сидять собі у ватерки, білі ніжки гріють.
Ой я знаю, моя мамко, що раненько встають
Та білими волічками ніжки підвивають.
Ой я знаю, моя мамко, що раненько встають,
Та і возьмуть трембіточки та ще й трембітають.

***

Ой у тотій полонині вітер ся вагує,
Одно бідня вівцю пасе, друге ватагує.
Одне бідня вівцю пасе, друге ватагує,
Ой наробить калачиків, мені подарує.
Калачики робленії на білій платині.
А так мені подарує, як малій дитині.

***

На боклажку ба й роблені, перстенем значені,
А від кого калачики? Все то вівчареві.

Пішли вівці в полонину самі половії,
А за ними вівчарики, хлопці молодії.

Ідуть вівці на полуднє, лиш би їх доїти,
Іде вівчар молоденький, лиш би го любити.

***

Ой рівцями доріженька, рівцями, рівцями,
Тілько меї розкошоньки - в літі за вівцями.
Ой вийду я та на рівці: вівці мої, вівці!
Ой Господи милосердний, як то добре дівці!

***

Ой шуваром, дівчинонько, шуваром, шуваром,
Тілько мого гараздоньку — в літі за товаром.
Тілько мого гараздоньку, що в полі поскачу,
Бо як прийду додомоньку, де стану, там плачу.

Ой шуваром дороженька, шуваром, шуваром,
Тілько мої роскошоньки, що в полі з товаром.
Тілько мої роскошоньки, тілько мого панства,
Як я в свої мамуненьки сірі воли пасла.
Рік корови, рік корови, а два роки воли,
Зачесала кучерики понад чорні брови.

***

Пасу вівці у дубрівці, пасу сиву клячу,
Та як ми сі їсти схоче, то мало не плачу.

***

Співав би я співаночки, ай годен я, годен.
Ай співав би-м не такої, коби-м не голоден.

***

Ой не сам я тому винен, а так мені Біг дав,
Що я вчора не вечеряв, нині не обідав.

***