ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Усього 1480 віршів
Нові


Ой з Чорткова мурованков ішло два вірмене;
Ой прошу вас, добрі люде, не смійтеся з мене.
Ой, мамуню, мамуненько, я ваша дитина,
Не дайте мня на Григорів, бо там нема млина.
В Григорові нема млина, лише одні жорна,
Цілий тиждень мелю, мелю, в неділю голодна.

***

Ішов дід з Гниловід, баба з Зарваниці,
Знайшов дід воловід, баба рукавиці.

Ой я піду меже гори, меже тиї бойки,
Там музика дрібно грає, скачут полегойки!

Ой у горах сніги впали, гуцул ся не журит,
П’є горілку, любит дівку, аж ся порох курит!

Ой на горі, на високі бойки булі печуть,
Не мож ід ним підступити - ходаками мечуть!

***

Ой із тої полонини каміння ся суне,
Ходи з нами в полонину, молода Настуне!

— Попід тоту полонину жене вівчар вівці,
Дай ми, дівко, свій віночок, я тобі дам вівці.
— Твої вівці поздихають, нічого не буде,
А на мому весіллячку погуляють люди.

Гей-та туда, гей-та туда, гей-та туда дайна,
Принеси ми в поле їсти, білявчино файна!

Ой я піду в полонину, в полонині файно,
В полонині пасуть вівці Федір та Михайло.

Ой я піду в полонину, та й ся закосичу,
Щоби люди не казали, що я дома сиджу.

Ой нас мало, товаришу, йо нас мало, мало,
Як вийдемо в полонинку буде нам ся яло.

Ой не шуми, луже, дуже, зелений Бескиде,
Відповіла полонинка, що за тя не піде.

Ой зелена полонино, я по тобі ходжу,
Сиві воли провертаю, рибку не находжу.

Краще пасти коровиці, як віддаватися,
З високої полонинки в село дивитися.

Ой в зелені полонині, в зелені, в зелені,
Там заяли вівчарики вівці недоєні.

Ой я піду в полонину, та й в полониночку,
Чи не роздув вітер тамки мою колибочку.

Ой якби ти, полонино, газдів запросила,
Красно би тя поорали, жито би-с родила.

***

Ой я піду в полонину, та й ся закосичу,
Щоби люди не казали, що я дома сиджу.

Ой нас мало, товаришу, йо нас мало, мало,
Як вийдемо в полонинку буде нам ся яло.

Ой не шуми, луже, дуже, зелений Бескиде,
Відповіла полонинка, що за тя не піде.

Ой зелена полонино, я по тобі ходжу,
Сиві воли провертаю, рибку не находжу.

Краще пасти коровиці, як віддаватися,
З високої полонинки в село дивитися.

Ой в зелені полонині, в зелені, в зелені,
Там заяли вівчарики вівці недоєні.

Ой я піду в полонину, та й в полониночку,
Чи не роздув вітер тамки мою колибочку.

Ой якби ти, полонино, газдів запросила,
Красно би тя поорали, жито би-с родила.

***

Пішли вівці в полонину, а ягнята бліють.
А що ж наші вівчарики в полонині діють?
Та вни діють, та вни діють, та вни ватагують,
Та нароблять колачиків, мені подарують.

Пішли вівці в полонинку, лиш ягнятка бліють.
А що наші вівчарики в полонині діють?
Ой я знаю, моя мамко, та що вони діють:
Сидять собі у ватерки, білі ніжки гріють.
Ой я знаю, моя мамко, що раненько встають
Та білими волічками ніжки підвивають.
Ой я знаю, моя мамко, що раненько встають,
Та і возьмуть трембіточки та ще й трембітають.

***

Ой у тотій полонині вітер ся вагує,
Одно бідня вівцю пасе, друге ватагує.
Одне бідня вівцю пасе, друге ватагує,
Ой наробить калачиків, мені подарує.
Калачики робленії на білій платині.
А так мені подарує, як малій дитині.

***

На боклажку ба й роблені, перстенем значені,
А від кого калачики? Все то вівчареві.

Пішли вівці в полонину самі половії,
А за ними вівчарики, хлопці молодії.

Ідуть вівці на полуднє, лиш би їх доїти,
Іде вівчар молоденький, лиш би го любити.

***

Ой рівцями доріженька, рівцями, рівцями,
Тілько меї розкошоньки - в літі за вівцями.
Ой вийду я та на рівці: вівці мої, вівці!
Ой Господи милосердний, як то добре дівці!

***

Ой шуваром, дівчинонько, шуваром, шуваром,
Тілько мого гараздоньку — в літі за товаром.
Тілько мого гараздоньку, що в полі поскачу,
Бо як прийду додомоньку, де стану, там плачу.

Ой шуваром дороженька, шуваром, шуваром,
Тілько мої роскошоньки, що в полі з товаром.
Тілько мої роскошоньки, тілько мого панства,
Як я в свої мамуненьки сірі воли пасла.
Рік корови, рік корови, а два роки воли,
Зачесала кучерики понад чорні брови.

***

Пасу вівці у дубрівці, пасу сиву клячу,
Та як ми сі їсти схоче, то мало не плачу.

***

Співав би я співаночки, ай годен я, годен.
Ай співав би-м не такої, коби-м не голоден.

***

Ой не сам я тому винен, а так мені Біг дав,
Що я вчора не вечеряв, нині не обідав.

***