ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Знахідка
Знахідка

В одному селі жила дівчина-сирота. Змалку залишилась без батьківської опіки, отож і була наймичкою. А працьовита була, а гарна собою — і передати неможливо.
Якось Олеся (так її звали) отримала якісь гроші за працю та й пішла на базар до міста. Та тільки вийшла за село, коли це, бачить, щось блищить на дорозі. Підійшла ближче, а то золотий хрестик, тільки кінці в нього трохи загнуті. Проте був цей хрестик прикрашений коштовними камінцями, тому й блищав так, що і видно його було здалеку.
Від радості дівчина і забула, що не можна піднімати дорогі або коштовні речі без благословення. Взяла вона ту знахідку і побігла додому, бо вже й забула, куди і навіщо йшла. Весь день вона милувалася хрестиком, а увечері раптом до неї з’явився Андрій — парубок із сусіднього села.
Андрій був пастухом, мав щире серце і дуже подобався Олесі. Вона хоч і здивувалася його появі, проте дуже зраділа. Хлопець відразу запропонував стати його дружиною.
Дівчина сказала, що так не можна, бо спочатку треба йти до церкви, та Андрій наполягав на своєму і дістав із кишені дороге намисто, яке так і сяяло в його руках.
Ото ж Олеся погодилася стати дружиною за умови, що наступного ранку вони підуть до церкви аби їх обвінчали. Та коли вранці дівчина прокинулася, Андрія вже не було. Кудись зник і золотий хрестик, і коштовне намисто. На тому місті, де їх залишила Олеся, лежала купка гною.
Та дівчині було не до прикрас, усі її думи були про коханого, який зник. Настав вечір, і Андрій знову постукав у двері, і серце дівчини закалатало-ся від радощів. Парубок був лагідним, вибачався за те, що змушений був її раптово залишити і пообіцяв, що до «церкви» вони підуть найближчим часом.
Минали дні, тижні, місяці, Андрій з’являвся дуже пізно і про вінчання вони вже майже не згадували. Інколи, коли дівчина раптово поверталася до чоловіка, то помічала, що у нього дві, а то й три голови. Та дівчина кожного разу думала, що їй привиділося. Скоро Олеся почала помічати, що односельці цураються її. Коли вона пожалілася чоловікові, він заспокоїв її і сказав, що сусіди заздрять їй, адже тепер вона не працює, а все має.
Пройшов ще час, і Олеся народила, та коли бідолашна побачила кого, серце її не витримало і розірвалося. Бо замість людської дитини на світ з’явилися василиски: істоти з дівочими обличчями, а тілами змій.
Коли увечері з’явився чоловік, побачив мертву Олесю і мертвих гадючат, бо вона їх жодного разу не погодувала, Андрій страшенно розлютився, перекинувся на вогненного змія і запалив усе селище.
За кілька хвилин полум’я зжерло усі хатини і майно селян, яким ледве вдалося врятуватися.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: