ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як знахар керує бурею
Як знахар керує бурею

«...Був тут колись у нашому селі один Василь, і такий вже знахар, що направить або одведе дощ або град, як хоче. Було оце жнемо у полі хліб, от і находить хмара. Ми давай швидше зносити снопи, а йому й байдуже, жне та жне собі, потягує люльку й каже:
— Не бійтесь, дощу не буде!
То, гляди, і нема дощу. Раз це я вже своїми очима бачив. Жнемо ми жито, аж ось небо почорніло, піднявся вітер, загуло спершу здалеку, а потім і у нас над самою головою. Грім, блискавиця, вихор... такий піднявся буревій, що, Боже, твоя воля! Ми за снопи, а він:
— Не бійтесь, не буде дощу!
— Де вже там не буде?
Не слухаємо його. А він закурив люльку та й жне собі помалу.
Аж ось де не візьмись чоловік на чорному коні і сам увесь чорний, летить і прямо до женця:
— Гей, пусти! — каже.
А Василь у відповідь:
— Ні, не пущу.
— Пусти, зроби милість!
— Не пущу, не треба було так багато набирати.
Чорний їздець припав до гриви і помчавсь по полю.
Тим часом чорна хмара посизіла й побіліла. Старі наші полякались, що буде град. А Василю байдуже. Жне собі та курить люльку.
Аж ось ізнов де не візьмись їздець, мчить по полю ще швидше од першого. Тільки цей вже увесь у білому і на білому коні.
— Пусти, кричить до Василя.
— Не пущу!
— Пусти, Бога ради!
— Не пущу! Не треба було так багато набирати.
— Гей, пусти, не витримаю!
Тоді тільки Василь розігнувся та й каже:
— Ну, добре, ступай вже, та тільки он у той байрак, що за нивою.
Тільки-но вимовив, вже їздця нема, а град так і сипнув, як із кошика. Через малу годинку байрак увесь засипало, як е тобі, рівно з краями».



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: