ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
У сиву давнину
У сиву давнину

У сиву давнину на Карпатах правив багатий король. Високо в горах стояли його скляні палати, кругом них простяглися високі скелі і дрімучі ліси, розкішні полонини.
Король той був твердий і невблаганний, а в гніві нестримний. Була в нього дочка гарна, як зірниця, і славилася не лише красою, а й розумом, добротою своєю. До неї сватались королі різні і лицарі. Ходили, приносили їй дарунки, похвалялись перед нею своєю славою. А найбільше королевич-красень, пан широких степів, бажав одружитися з королівною. Злий король карпатський теж хотів того шлюбу, щоб поширити свої володіння.
Не так думала прекрасна королівна. Вона кохала вівчаря. Той вівчар пас овець на полонинах біля палацу і грав на трембіті сумні пісні.
Щовечора королівна потайки бігла до вівчаря і проводила з ним години кохання. А на світанку вівчар ніс королівну до палацу. Врешті вона призналася батькові, що любить вівчаря і ні за кого більше не піде заміж. Як почув це король — страшенно розгнівався.
В злу годину він сказав, щоб їх палац навіки став горою. Тільки він це промовив, так і потемніли скляні палаци і перетворились на гору. Вона замурувала навіки і короля, й королівну, і всіх, хто там був.
Хто тільки приблудиться до тієї гори, то почує стогін. А вівчар у відчаї ходить з трембітою по горах і шукає свою милу. І вдень, і вночі він грає свої тужні пісні. Хто раз почує ту гру, ніколи не забуде
Один раз у сто років, коли цвіте папороть, все знов оживає, прокидаються скляні палати. Королівна, зачувши трембіту, простягає руки до вівчаря, а король знову спалахує гнівом, і від того гніву все знов кам’яніє на сто років.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: