ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Свекруха й невістка
Свекруха й невістка

Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла. Сина послала у Крим по сіль, а молоду невістку в поле льон брати. Не встигла молода за поріг, а свекруха їй услід:
— Стань у полі билиною!
А син, як приїхав, побачив билину та й каже матері:
— Мамо, де я не бував, а такого не бачив!
— Це якого? — питається мати.
— Та на нашому полі, на нашій ниві, стоїть билина тонка, висока ще й похила. Од вітру хитається, од сонця викрашається!
А мати і каже:
— Вигостри, синку, сокирку і піди зрубай ту билинку.
Син вигострив сокиру і пішов... Перший раз вдарив сокирою, другий раз — загула билина. Третій раз вдарив — заговорила:
— Не рубай мене, бо я твоя мила.
Узяв він милу за білу руку і привів додому. Мати до сина з вишнівкою, а до молодої невістки — з отрутою. А ті милуються, один у одного з чарочок п’ють. Ото і отруїлися.
Мати сина поховала під церквою, а молоду невістку — під дзвіницею. На синові посадила червону калину, а на невістці — зелений явір. Явір хитається, до калини прихиляється, а мати ходить та за дітьми побивається:
— Якби я таке знала, то їх не розлучала. Хай би я парочку діточок мала!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: