ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
І у золота сльози ллються
І у золота сльози ллються

Було у вдови дві дочки. Обидві красні, як зорі вечірні. Добру навчила їх мати і до роботи привчила.
Хоча й багато вони працювали, а бідність з хати не виходила. От мати думає та гадає, за кого заміж віддати своїх трудівниць невсипущих. Вже й на порі стали, та не дуже хазяйські сини квапляться до вдовиних дочок.
Сватають старшу дочку сини бідняків — одмовляє їм мати. Як же віддати таку красуню та робітницю безземельному? Аж ось прийшли свати від самого багатшого в селі парубка. З радістю звеліла мати дочці пов’язати рушники.
Гучне весілля відгуляли згодом, та не дивилася мати, що дочка сльозами вмивається. Не до душі їй парубок-багач. Вона давно покохала бідного сиротину. Та не її воля.
Повезла її золочена карета до багатої свекрухи. А рідна мати рада несказанно: «Оце-то віддала свою донечку! Ще коли б молодшій таке щастя».
Але молодшій такого щастя не випало. Довелось віддати за бідного, як і сама. Поплакала мати, та нічого робити. Взяв молодшу дочку милий за рученьку та й повів до себе.
От на другу неділю пішла мати дочок провідати, тишком-нишком про життя-буття їх вивідати. От підходить під вікно багатого зятя. Ще й на світ не зарило, а в хаті вже лайка та гризня. Свекруха невістку поїдом їсть, гризе, як іржа залізо. І чоловік їй докоряє.
Сіли обідати — дочка за сльозами світу не бачить і їсть не їсть, а наробилася вже за чотирьох. Заплакала мати гіркими сльозами і пішла з-під вікна до молодшої дочки.
Стала і в них під вікном. Хатка бідненька, але чепурненька. А дочка ж її з чоловіком, як ті голуб’ята воркують:
— Оце ж у нас і зосталося одне яєчко, — каже дочка, — то я й поділила надвоє.
З’їли вони вдвох одне яєчко та шматочок хліба, напились погожої водиці та й тим раді та веселі.
Радується серце матері їхньому щастю.
«Недаремно кажуть, що і в золота сльози ллються», — подумала мати та й пішла додому.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: