ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Потоп і Ной
Потоп і Ной

Минули роки й сторіччя. В Адама та Єви ще народилися сини и дочки А в тих дітей – власні діти. На землі тривало життя. Але з часом люди почали віддалятися від Бога и коїти дедалі більше зла. Зрештою усі їхні подуми й прагнення звернулися на зло. І тоді Господь пошкодував, що створив людину, й сказав: «Знищу все живе на землі, бо ніхто вже не робить добра; знищу і людей, і худобу, і небесних птахів».
Та жив на землі Ной, який здобув ласку в очах Господніх. Беручись до будь-якої справи, він прикликав Бога, знаючи, що Бог бачить усе, що він робить: Ной був праведний.
І сказав Бог Ноєві:
– Уся земля виповнилася злом. Я наведу на землю потоп, аби винищити дощенту життя. Зроби собі ковчег, тобто величезний корабель. Потім увійди до цього корабля з усією своєю сім'єю: з дружиною, синами й дружинами синів. Але не тільки ти врятуєшся: візьми з собою по двоє найрізноманітніших тварин і птахів, щоб і вони вижили. І набери побільше всілякої поживи для людей і для тварин.
Ной зробив усе, як звелів йому за угодою Бог. Настав призначений день, і Ной увійшов до корабля разом зі своїми синами, яких звали Сим, Хам та Яфет, і зі своєю дружиною, і з дружинами синів. Увійшли до корабля й тварини, й птахи, – по двоє кожного роду, як звелів Господь.
Аж ось прорвались усі джерела великої безодні й небесні загати розімкнулися. Дощ падав на землю протягом сорока діб. Потоп тривав на землі сорок днів. Води, прибуваючи, підняли корабель, і він поплив. Прибуло стільки води, що вона вкрила усі найвищі гори попід небом. І загинуло птаство, худоба, звірі, плазуни, люди. Усе, що має дух життя в ніздрях, потонуло.
Лишився тільки Ной та те, що з ним на кораблі було. А вода прибувала на землі сто п'ятдесят днів.
Тоді згадав Бог про Ноя і про кожну звірину та худобу, що були з ним на кораблі. Тоді навів Бог вітер на землю, і вода заспокоїлась. Закрилися джерела безодні та небесні загати, і дощ з неба спинився. Вода почала спадати через сто п'ятдесят днів.
Незабаром корабель осів на горі Арарат. Ще трохи – і завиднілися гірські верховини.
Тепер Ной відчинив вікно корабля та випустив крука, і літав той туди й назад, аж поки не висохла вода на землі. Потім послав голубку, щоб побачити, чи не спала вода. Але голубка повернулась до нього, бо стояла вода на поверхні землі.
Він зачекав ще тиждень і знову випустив голубку. Голубка повернулась надвечір, і в дзьобику в неї був зірваний оливковий листок. Так довідався Ной, що спала вода на землі. Коли він ще за тиждень її випустив, то більше вона не повернулась. Отже, вода висохла, а ще за деякий час поверхня землі протряхла.
І промовив Ноєві Господь:
– Вийди з корабля – і ти, і всі, хто з тобою.
Тоді всі вийшли, а Ной збудував жертовник Господеві та приніс на жертовнику усеспалення.
І поблагословив Бог Ноя й синів його та й промовив:
– Плодіться й розмножуйтеся та наповнюйте землю! А Я ось укладаю заповіт із вами та з вашим потомством і з усіма, хто виходить з корабля, що жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб нищити землю. Я на ознаку цього даю веселку в хмарі.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: