ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Каїн та Авель
Каїн та Авель

В Адама і Єви було двоє синів. Старшого звали Каїн, а молодшого – Авель. Каїн орав землю, та землі не любив. І зірок не любив, і птахів не любив, і дерев не любив. Каїн усім заздрив і всіх ненавидів., тому що він був злий і жорстокий..
Коли птахи пролітали понад землею, Каїн кидав у них каміння: заздрив птахам, що вони вміють літати.
Коли зірки спалахували в небі, Каїн і в зорі кидав каміння, тому що зірки вміли світити. Коли опівдні дерева кидали на землю тінь, Каїн обламував гілки – він і тіні чужій заздрив! Злою людиною був Каїн, дуже злою.
А брат Каїна – Авель – був веселий і добрий. Він випасав овець. З ранку й до вечора блукав зі своєю отарою широкими луками, грав на сопілці, співав пісень.
Зірки, дерева й птахи слухали його пісні. То були перші пісні на землі.
Птахи, дерева й зірки полюбили Авеля. А Каїна почали боятися.
Якось холодної ночі надумали брати розпалити вогнище.
Довго Каїн розпалював своє вогнище. Та не слухався вогонь злих Каїнових рук. Не горів.
А під добрими руками Авеля вогнище спалахнуло відразу. Затріскотіли гілки, наче тільки чекали доторку легких пальців Авеля.
Заграло полум’я. Весело зробилося навкруги, тепло. Заспівав Авель пісню про вогонь і про зірки, про те, як гарно жити.
Позаздрив Каїн Авелю, що вогнище в нього розгорілося. Підняв із землі камінь і вбив брата свого.
Урвалась пісня. Упав Авель на землю. Покотилася сопілка. Не вигравати їй більше веселих пісень.
Озирнувся Каїн. Навкруги нікого. «Ніхто й не бачив, як я убив Авеля, ніхто й не довідається», – подумав Каїн. І втік до лісу. Скрадається Каїн лісом, раптом чує – дерева зашепотіли: «Каїне, де твій брат Авель?»
Кинувся Каїн від дерев у степ, а над ним зірки піднялися та як задзвонять із небес: «Каїне, де твій брат Авель?»
Заметушився Каїн: куди втікти від зірок? До землі пригнувся, плазує, наче павук, очима косує, а тут на світ благословилося.
Прокинулися птахи. З усіх боків галасують: «Каїне, де твій брат Авель?»
І здалося Каїну – то всесвіт кричить йому навздогін: Де твій брат Авель?»
– Хіба я вартівник своєму братові? – зухвало відповів Каїн.
Збагнув Каїн, що хоч нікого й не було, коли він убив Авеля, та бачили те зірки, дерева, птахи…
І зненавиділи люди Каїна за те, що він заплямував землю кров’ю. І прокляли його. І його ім’я.
Відтоді минуло багато-багато віків. Багато зірок згасло. Люди народжувалися і помирали. Мінялися звичаї. Забувалися казки. Але й до сьогодні про лиху, заздрісну людину кажуть: Каїн. Або окаянний.*
* Окаянний–грішний, проклятий.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: