ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Як мати Божа оживила джерело
Як мати Божа оживила джерело

Ішла Марія, Божа Мати, зі святим Іосифом у гостину до своєї тітки Єлисавети. Вони втомилися, бо день був дуже гарячий. Дорога вела степом, де росла тільки усохла травичка — ніде ні деревця, ні джерельця.
Аж ось серед рівнини вони побачили одним одне невеличке дерево. Під деревом сидів вівчарик. Кругом нього паслися вівці; скубали суху траву, але вона їм не смакувала, бо хотіли пити.
— Чи дозволиш нам, хлопчику, відпочити в тіні твого дерева? — запитала Божа Мати. — І, може, покажеш нам яке джерело, спрага в нас велика.
Хлопець привітно всміхнувся, але відповів зажуреним голосом:
— Будь ласка, відпочивайте! Але слабу тінь дає це дерево, бо всихає. А джерельце є тут недалеко, та зосталось у ньому лише трохи каламутної водички. Я сам з ягничками потерпаю від спеки і спраги.
— Дай нам горнятко тієї води! — попросив святий Іосиф.
Хлопчик побіг і приніс горнятко теплої каламутної води. Мати Божа простягнула руку до горнятка, і, як тільки його доторкнулася, вода зробилася чистою і свіжою. Напилась і подала Іосифові.
Потім пішла до джерельця і вилляла в нього решту води. По дорозі бризнула кількома краплями на дерево.
У ту ж мить джерельце наповнилося прозорою водою. Вода потекла потічком на леваду й освіжила траву. А дерево враз зазеленіло і вкрилося таким густим листям, що зовсім закрило подорожніх і вівчарика від пекучого сонця.
Ягнички напилися води і стали пастися на свіжій траві, весело підстрибуючи і помекуючи.
Здивований вівчарик став навколішки й запитав подорожніх:
— Чи ви, може, ангели з неба, що зійшли порятувати мене й мою отару?
Божа Мати всміхнулася, поблагословила хлопчика і разом зі святим Іосифом вирушила в дорогу. А хлопчик зробив собі з галузки дерева сопілку і заграв так гарно, що навіть ягнички перестали на хвилину пастися, підняли голови і слухали. Він грав на честь Бога і тих подорожніх, що оживили джерело й дерево до нового життя.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: