ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Заєць і їжак
Заєць і їжак

Казка ця, малята, на небилицю схожа, а все ж вона правдива, – дід мій, від якого я її чув, казав всякий раз, коли він з почуттям і з толком її розповідав:
— Правда – то в ній, синку, є; а то навіщо б і стали її розповідати?
А справа була ось як.
Сталося це в один недільний ранок, в пору жнив, якраз коли зацвітає гречка. Сонце на небі зійшло яскраве, ранковий вітер дув з скошеної стерні, жайворонки виспівували над полями, бджоли гули на гречці; люди йшли у святкових шатах в церкву, і будь – яка тварина земна раділа, і їжак в тому числі.
Стояв їжак біля своїх дверей склавши руки, дихав ранковим повітрям і наспівував про себе веселу пісеньку – не добру і не погану, яку співають звичайно їжаки в тепле недільний ранок. І от коли він тихо наспівував про себе цю пісеньку, йому спало на думку, що він може, поки його дружина купає і одягає дітей, прогулятися трохи по полю і подивитися, як росте бруква. А бруква росла зовсім близько біля його будинку, і він завжди їв її разом зі своєю сім'єю, тому і дивився він на неї, як на свою. Сказано – зроблено. Замкнув їжак за собою двері і попрямував в поле. Відійшовши недалеко від будинку, він хотів було пробратися через терен, що ріс біля поля, майже у того місця, де росла і бруква, і раптом помітив він зайця, який вийшов за тією ж справою – подивитися на свою капусту. Побачив їжак зайця і побажав йому доброго ранку. А заєць був пан ніби як би знатний і вже дуже гордовитий. Він нічого не відповів на привіт їжака і сказав йому, скорчивши лице:
— Чого це ти так рано бігаєш тут по полю?
— Гуляю, – говорить їжак.
— Гуляєш? – Засміявся заєць. – Мені здається, що ти міг би використати свої ноги для якоїсь більш корисної справи.
Ця відповідь сильно розізлила їжака: він міг би все перенести, але про свої ноги він не дозволяв нічого говорити, – вже дуже вони були у нього криві.
— Ти, видно, уявляєш, – сказав їжак зайцеві, – що своїми ногами ти можеш краще впоратися?
— Я думаю, – відповів заєць.
— Це треба ще перевірити, – сказав їжак. – Я готовий битися об заклад, що якщо ми з тобою побіжимо наввипередки, я прибіжу першим.
— Та це смішно – ти… зі своїми кривими ногами? – Сказав заєць. – Ну, що ж, якщо у тебе така велика охота, я, мабуть, згоден. А на що ми будемо сперечатися?
— На один золотий луїдор і на пляшку горілки, – каже їжак.
— Іде! – Відповів заєць. – Ну, тоді вже давай почнемо зараз.
— Ні, навіщо нам так поспішати, я не згоден, – говорить їжак, – адже я ще нічого не їв і не пив.
Спершу піду додому і трохи поснідаю, а через півгодини повернуся на це ж саме місце. Заєць погодився, і їжак попрямував додому. По дорозі їжак подумав про себе: "Заєць сподівається на свої довгі ноги, але я його перехитрю. Хоча він і знатний пан, та дурний, він напевно програє."
Прийшов їжак додому і каже своїй дружині:
— Жінко, швидше одягайся, доведеться тобі йти разом зі мною на поле.
— А що таке сталося? – Запитує вона.
— Та ось посперечалися ми з зайцем на один золотий луїдор і на пляшку горілки: хочу бігти я з ним наввипередки, і ти повинна бути при цьому.
— Ах, боже ти мій! – Стала кричати на нього дружина. – Та ти що, здурів. Та в своєму ти розумі? Як можеш ти бігти з зайцем наввипередки?
— Та ти вже, жінко, краще помовчи, – говорить їй їжак, – це справа моя. В чоловічі справи ти не втручайся. Іди одягнися і підемо разом зі мною.
Що тут було їй робити? Хочеш не хочеш, а довелося їй іти слідом за чоловіком.
Йдуть вони вдвох по дорозі в поле, і каже їжак дружині:
— А тепер уважно вислухай, що я тобі скажу. Бачиш, он по тому великому полю ми і побіжимо з зайцем наввипередки. Заєць бігтиме по одній борозні, а я по інший, а бігти ми почнемо з гори. А твоя справа – тільки стояти тут, внизу, на борозні. Коли заєць пробіжить по своїй борозні, ти і крикнеш йому назустріч: "А я вже тут!"
З тим і дісталися вони на поле. Вказав їжак дружині місце, де їй треба стояти, а сам відправився вище. Коли він прийшов, заєць був уже на місці.
— Давай, чи що, починати? – Каже заєць.
— Гаразд, – відповідає їжак, – почнемо.
І став кожен на свою борозну. Почав заєць: "Ну, раз, два, три," і помчав, як вихор, вниз по полю. А їжак пробіг приблизно кроку три, забрався потім в борозну і всівся собі там спокійнісінько.
Добіг заєць до кінця поля, а їжачиха і кричить йому назустріч:
— А я вже тут!
Заєць зупинився і був вельми здивований: він подумав, що це кричить, звичайно, сам їжак, – а відомо, що їжачиха виглядає точно так само, як і їжак. Але заєць подумав: "Тут щось негаразд" і крикнув:
— Давай побіжимо ще раз назад!
І кинувся він вихором, притиснувши вуха, по борозні, а їжачиха лишилася спокійнісінько на своєму місці. Добіг заєць до кінця поля, а їжак кричить йому назустріч:
— А я вже тут!
Розлютився заєць і крикнув:
— Давай бігти ще раз назад!
— Як хочеш, – відповів їжак, – мені все одно, скільки тобі буде завгодно.
Так бігав заєць ще сімдесят три рази, а їжак все приходив першим. Всякий раз, коли заєць вдавався на край поля, їжак або їжачиха говорили:
— А я вже тут!
Але на сімдесят четвертий раз не добіг заєць до кінця: впав на передні ноги, пішла у нього кров горлом, і не міг він рушити далі.
Взяв їжак виграні їм золотий луїдор і пляшку горілки, викликав свою дружину з борозни, і вони пішли разом додому, обидва один одним задоволені. Якщо вони не померли, то живуть до тепер.
Ось як воно вийшло, що простий польовий їжак обігнав зайця, і з тієї пори вже жоден заєць не наважувався більше бігати з їжаком наввипередки.
А з казки цієї наука така:
По – перше: ніхто, яким би знатним він себе не почитав, не повинен собі дозволяти глумитися над простою людиною – хоча б навіть і над їжаком.
По – друге: якщо надумає хто одружуватися, то нехай той бере собі дружину з того ж кола, що і сам, і нехай буде вона на нього самого схожа. Ось, скажімо, якщо ти їжак, то і бери собі в дружини їжачиху, і так далі.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: