ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Країна, в якій нема нічого гострого
Країна, в якій нема нічого гострого

Джованніно Ледачий був великим мандрівником. Подорожував він, подорожував і нарешті потрапив у країну, де будинки були круглі, без рогів, а дахи без гострих гребенів. Понад шляхами росли трояндові живоплоти, і Джованніно закортіло застромити собі квітку в вилогу. Він простяг руку обережно, щоб не поколотись, але раптом помітив, що колючки без вістря. Вони здавались гумовими і не кололи, а тільки лоскотали руки.
- Оце-то диво! - мовив сам до себе Джованніно. З-за живоплоту виступив усміхнений поліцейський.
- Хіба ви не знаєте, що рвати троянди заборонено?
- Вибачте, я забув.
- В такому разі вам доведеться заплатити половину штрафу,- сказав поліцейський, схожий на масляного чоловічка, що відпровадив Піноккіо в Країну Іграшок. Джованніно помітив, що поліцейський виписав штрафну квитанцію незаструганим олівцем, і в нього вихопилося:
- Покажіть, будь ласка, свою шаблю.
- З охотою,- відповів поліцейський. І шабля, звичайно, теж була тупа.
- Та що ж це за країна? - запитав Джованніно.
- Країна, в якій нема нічого гострого,- відповів поліцейський з такою чемністю, що ці слова слід би написати великими буквами.
- Як же ви живете без цвяхів?
- Ми вже давно їх не використовуємо, обходимось клеєм. А зараз, прошу вас, дайте мені два ляпаси.
Джованніно роззявив рота, наче хотів проковтнути цілий торт.
- Нізащо в світі. Адже за напад на поліцію мене запроторять до в'язниці. Та, правду кажучи, заслужив два ляпаси я, а не ви.
- У нас такий звичай,- чемно пояснив поліцейський,- повний штраф - чотири ляпаси, половина штрафу - два ляпаси.
- Кому? Поліції?
- Поліції.
- Та це несправедливо, це жахливо!
- Атож, несправедливо й жахливо,- мовив поліцейський.- Але давати ляпаса невинній людині так неприємно, що законів у нас ніхто не порушує - всі шануються. Ну, давайте мені два ляпаси, і вже іншого разу будете обачніші.
- Я вам не то що ляпаса, а й щигля в лоб не хочу давати. Краще я вас погладжу.
- Якщо так,- мовив поліцейський,- то я повинен випровадити вас за межі країни.
І Джованніні довелося скоритись. Але він і досі мріє вернутися в країну, де нема нічого гострого, й зажити щасливим життям у гарненькому будиночку під дахом без гребеня.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: