ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Троє підмайстрів
Троє підмайстрів

Жили – були троє підмайстрів, домовилися вони мандрувати разом і працювати завжди в одному місті. Але прийшов час, і не знайшли вони у своїх господарів ніякої роботи і жити їм було ні за що. Ось один з підмайстрів і каже:
— Що ж нам тепер робити? Залишатися нам тут більше не можна, треба нам знову йти мандрувати і роботу шукати. Якщо в тому місті, куди ми прийдемо, роботи не знайдеться, то давайте домовимося з господарем корчми, що ми йому напишемо, де хто з нас знаходиться, і тоді кожен з нас може отримати один від одного звісточку, ну, а потім і розійдемося.
Погодилися вони і вирушили далі. І ось зустрівся їм по дорозі якийсь дорого одягнений чоловік, питає він у них, хто вони такі.
— Ми люди ремісничі, шукаємо роботи. До цих пір жили ми разом, але якщо роботи нам не знайти, то доведеться нам розлучитися.
— У цьому немає ніякої потреби, – сказав чоловік. – Якщо ви згодні будете робити те, що я вам скажу, то в роботі і грошах нестачі у вас не буде; навіть зробитеся ви великими панами і будете роз'їжджати в каретах.
Один з підмайстрів і каже:
— Якщо при цьому гріх на душу нам не ляже і чесності ми не втратимо, ми охоче на це погодимося.
— Ні, – відповів чоловік, – вигоди я від вас ніякої мати не збираюся.
Але як глянув другий підмайстер на його ноги і побачив, що замість ноги у нього кінське копито, а інша нога людська, то не захотів з ним зв'язуватися. Але чорт сказав:
— Будьте спокійні, тут справа йде не про вас, а про душу зовсім іншої людини, той уже наполовину належить мені і скоро його підійде термін.
Підмайстри цьому повірили і погодились, і чорт їм оголосив, що він від них потребує; повинен був перший з них на всяке запитання відповідати: "всі ми втрьох," другий: "за гроші," а третій: "і це правильно." Це вони повинні були повторювати один за іншим, а більше нічого говорити не сміли; але якщо вони цю клятву порушать, то вмить всі гроші у них зникнуть, а будуть слідувати своїй обіцянці, – будуть у них кишені завжди повними. Спочатку дав їм чорт грошей стільки, скільки вони нести були в силах, і велів їм іти в місто в таку-то корчму. Прийшли вони туди, вийшов до них назустріч господар і питає:
— Може, бажаєте чого поїсти?
І відповів перший з них:
— Всі ми втрьох.
— Так, – сказав господар.
Сказав другий:
— За гроші.
— Це само собою зрозуміло, – сказав господар.
І третій сказав:
— І це правильно.
— Вірно, що правильно, – сказав господар.
Ось подали їм хорошої їжі і вина і стали їм за столом люб'язно прислужувати. Після їжі треба було розплачуватися. Подає господар одному з них рахунок, а перший і каже:
— Всі ми втрьох.
Другий:
— За гроші.
І третій:
— І це правильно.
— Вірно, що правильно, – сказав господар, – платять всі троє, а без грошей я і подавати б вам не став.
І вони заплатили йому ще більше того, що він зажадав.
Побачили це гості і кажуть:
— Ці люди, видно, з глузду з'їхали.
— Та так воно і є, – сказав господар, – вони щось не в своєму розумі.
Пробули вони деякий час в корчмі і все повторювали одне й те саме:
"Всі ми втрьох, за гроші, і це правильно." Але вони бачили і розуміли все, що тут відбувалося.
Сталося, що прибув туди один багатий купець з великими грошима і сказав:
— Господарю, візьміть мої гроші на збереження, а то ось ці троє дивакуватих підмайстрів ще вкрадуть їх у мене.
Господар так і зробив. Але, відносячи мішок до себе в кімнату, він помітив, що той наповнений золотом. Він помістив трьох підмайстрів спати внизу, а купцеві відвів окрему кімнату нагорі. Настала ніч, і господар, вирішивши, що всі вже сплять, з'явився разом зі своєю дружиною, була у них в руках сокира, і вони вбили багатого купця і знову спати вляглися. Коли настав ранок, піднявся в будинку великий переполох: купець лежав мертвий у ліжку і плавав у калюжі власної крові.
Збіглися всі гості, а господар і каже:
— Це, мабуть, здійснили ті троє божевільних підмайстрів.
Гості з цим погодилися і сказали:
— Ні хто інший, як вони.
Велів господар покликати підмайстрів і сказав їм:
— Це ви вбили купця?
— Всі ми втрьох, – сказав перший.
— За гроші, – відповів другий.
— І це правильно, – сказав третій.
— Ось чуєте, – сказав господар, – вони самі в тому зізнаються.
Відвели підмайстрів у в'язницю і повинні були їх судити. Як побачили вони, що справа йде не на жарт, стало їм страшно; але з'явився до них чорт і каже:
— Потерпіть ще день, та дивіться – не прогавте свого щастя; жодна волосина з голови у вас не впаде.
На другий ранок привели підмайстрів на суд. Запитує суддя:
— Ви вбивці?
— Всі ми втрьох.
— А навіщо ви купця вбили?
— За гроші.
— Ах, ви лиходії! – Сказав суддя. – Ви і гріха не боялися?
— І це правильно.
— Ну, ви і зізналися, та, крім того, ви лиходії закоренілі! – Сказав суддя. – Ведіть їх негайно стратити.
Ось вивели їх на площу, і довелося господареві корчми теж стояти серед натовпу. Схопили трьох ремісників і звели на поміст, де стояв кат з оголеним мечем. І раптом під'їжджає карета, запряжена четвіркою вогненно – рудих коней, – вони мчали так, що сипалися іскри, – і хтось махає раптом з віконця карети білою хусткою.
Сказав кат:
— Це прийшло помилування.
І пролунав голос з карети: "Помилувати! Помилувати!" І вийшов звідти чорт, ніби важливий якийсь пан, дорого одягнений, і каже:
— Ви троє невинні; тепер ви можете говорити, так от розкажіть, що бачили і чули.
І сказав старший з підмайстрів:
— Ми купця не вбивали, вбивця стоїть он тут у натовпі, – і він вказав на господаря корчми. – А в знак доказу ступайте до нього в льох, там висить ще багато інших ним вбитих.
Послав суддя туди людей; вони побачили, що так воно і є, як сказав підмайстер, і доповіли про це судді. І велів суддя звести господаря корчми на поміст і відрубати йому голову.
І сказав чорт трьом підмайстрам:
— Ось тепер у мене і є та сама душа, яку мені хотілося дістати, а ви віднині вільні, і грошей вам вистачить на все ваше життя.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: