ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Хлібний колос
Хлібний колос

Колись, коли Господь Бог сам жив на землі і сама земля була набагато родючішою, ніж тепер, тоді в пшеничному колосі було не п'ятдесят – шістдесят, а чотириста – п'ятсот зерен. Тоді й зерна на стеблі йшли знизу доверху, і все стебло становило один суцільний колос. Але, як водиться між людьми, в достатку вони не надають значення благодаті Божої і стають по відношенні до неї байдужими і легковажними.
Одного разу йшла якась жінка повз хлібного поля, і її дитина звалився в калабаню і забруднила собі одежину. Тоді мати зірвала повну жменю чудернацьких колосків і вичистила ними одяг дитини. Коли Господь, якраз в цей час проходив повз, побачив, що вона робить, то він розгнівався і сказав:
— Відтепер стебла хлібних рослин не повинні більш мати колосків, люди негідні даних їм благ.
Стоявші в той час поблизу Господа перелякалися, впали перед ним на коліна і молили, щоб він хоч що-небудь залишив на кінці стебла у хлібних рослин:
— Якщо ми самі навіть і недостойні того, то даруй заради ні в чому неповинних курей, а не те їм доведеться померти з голоду.
Господь, який знав, що кури будуть в зерні потребувати, зглянувся до цього прохання. Ось на верху стебла і досі ще залишився колос в такому вигляді, як він тоді був.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: