ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Худа Ліза
Худа Ліза

Зовсім по-іншому, ніж ледачий Гейнц та товста Тріна, яких нічим не можна було розворушити, думала худа Ліза. Вона вибивалася з сил з ранку до самого вечора і навалювала на свого чоловіка, довготелесого Ленца, стільки роботи, що йому доводилося куди важче, ніж ослу, навантаженому трьома мішками. Але все це було даремно, як були вони бідняками, так бідняками і залишилися.
Одного вечора, коли худа Ліза лежала в ліжку і від втоми не могла рушити і рукою, думки не давали їй заснути. Штовхнула вона ліктем свого чоловіка і каже:
— Знаєш, Ленц, про що я все думала? Якщо б знайти мені гульден, а інший би мені хто подарував, та я б один зберегла, а ти б мені дав ще один, і коли у мене накопичилося б їх чотири, я купила б собі молоду корову.
Це чоловікові дуже сподобалося.
— Хоча я не знаю, – сказав він, – звідки мені взяти гульден, який ти хотіла, щоб я тобі подарував, але якщо ти все – таки гроші збереш і зможеш на них купити корову, то буде дуже добре, якщо ти виконаєш своє бажання. Я радий був би, – додав він, – якби корова народила теля, тоді міг би я зробити ковток молока, щоб підкріпитися.
— Молоко не для тебе, – сказала дружина, – ми будемо телятко вигодовувати, щоб воно виросло і зміцніло, щоб потім можна було його вигідно продати.
— Воно так, – відповів чоловік, – але трохи молока ми все – таки будемо залишати для себе, адже це шкоди не принесе.
— Хто це тебе вчив так за коровами доглядати? – Сказала дружина. – Чи принесе це шкоди або не принесе, а я молока пити не стану. І ти хоч на стінку лізь, все одно не отримаєш молока ні краплі. Ти, Ленц, он який довготелесий, тебе неможливо нагодувати, і ти думаєш, що будеш пожирати все, що я такою працею заробляю?
— Дружино, – сказав чоловік, – та вгамуйся ти нарешті, а не то я заткну тобі рот.
— Що? – Закричала худа Ліза. – Ти збираєшся мені ще погрожувати? Це ти, ненаситний ненажера, шибеник ти такий, ледачий ти Гейнц!
Вона хотіла було вже вчепитися йому в волосся, але довготелесий Ленц піднявся, схопив однією рукою худі руки Лізи, а іншою ткнув її головою в подушку, – нехай, мовляв, свариться, і тримав її так до тих пір, поки вона від втоми не заснула.
Продовжувала вона на другий ранок сперечатися і сваритися чи вийшла з дому на пошуки гульдена, який вона збиралася знайти, цього вже я не знаю.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: