ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Соломинка, вуглинка і біб
Соломинка, вуглинка і біб

В одному селі жила бідна старенька бабуся; і набрала вона одного разу ціле блюдо бобів, і збиралася їх варити. На вогнищі своєму вона розвила порядний вогник, а щоб він розгорявся веселіше, підкинула у вогонь пучок соломи.
Коли вона стала зсипати боби в горщик, один біб непомітно зісковзнув з блюда, впав на підлогу й опинився там поруч з соломинкою; а тут ще до них обох вискочив і розпечений вуглик з печі.
Тоді соломинка повела мову і сказала:
— Милі друзі, звідки це ви сюди завітали?
Вуглик відповідає:
— Я, на щастя, вислизнув з під вогню, і якби я цього не зробив, то загибель моя була б неминуча: довелося б в попіл перегоріти.
Біб додав:
— Так ось і я теж абияк вцілів; і якби стара засадила мене в горщик, довелося б і мені розваритися в кашу, як і всім моїм землякам.
— І мені теж пощастило, – сказала соломинка, – всіх моїх побратимів стара спалила і на вітер димом пустила – з півсотні соломинок разом захопила в жменю, та й розвела вогонь. А от мені пощастило – прослизнула у неї між пальців.
— А що нам тепер робити? – Запитала у товаришів вуглинка.
— По – моєму, – відповів біб, – так як нам вдалося щасливо уникнути загибелі, то ми і повинні діяти заодно, як добрі товариші; а щоб нас тут знову не спіткало якесь нещастя, нам слід усім разом виселитися і перебратися звідси в іншу країну.
Це пропозиція сподобалася іншим приятелям, і вони зібралися всі разом в путь-дорогу.
Підійшли вони до маленького струмка, а так як через нього не було перекинуто ні містка, ні дощечки, то вони й не знали, як їм переправитися.
Соломинці прийшло в голову мудре рішення, і вона сказала:
— Я перекинусь поперек струмка, а ви зможете переправитися через мене, як по місточку.
Ось і розтягнулася соломинка з бережка на бережок, і вуглинка, гаряча, задумала перебігти по новозбудованому місточку. Але як тільки добралася вона до середини та зачула під собою плескіт води, її страх охопив: вона зупинилася і не наважувалася рушити далі. Соломинка загорілася, розпалася, на дві частини розламалася і впала в струмок; вуглинка звалилася у воду слідом за нею, і зашипіла у воді.
Біб, який з обережності все ще залишався на березі, став що є сили реготати над своїми приятелями і до реготався до того, що аж лопнув. Довелося б і йому пропадати, якби на його щастя не трапився тут же мандрівний кравець: він відпочивав на березі струмка. Зглянувся він над бобом, дістав голку й нитку і зшив обидві половинки.
Біб дуже йому дякував, але так як кравець пустив у справу чорну нитку замість білої, то з тих пір у всіх бобів залишився чорний шов посередині.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: