ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Сова
Сова

Років так двісті тому, коли люди не були ще такими розумними і хитрими, як в нинішні часи, трапилася в одному маленькому містечку надзвичайна подія. Залетіла ненароком з сусіднього лісу в комору до одного з городян вночі велика сова, одна з тих, яких називають Пугачом, і вона, боячись інших птахів, які побачивши її підіймають відчайдушний крик, не наважилася на світанку вибратися зі свого затишного куточка.
Зайшов вранці в комору працівник взяти соломи і, побачивши сову, що сиділа в кутку під дахом, так злякався, що кинувся звідти і розповів своєму господарю, що сидить, мовляв, в коморі таке чудовисько, якого він за все своє життя жодного разу не бачив , очима кліпає і може кого – небудь проковтнути.
— Я тебе знаю! – Сказав господар. – Ось ганятися на полі за дроздами – на це у тебе хоробрості вистачає, а побачиш де дохлу курку, то, перш ніж підійти до неї, хапаєшся за палицю. Треба буде мені самому подивитися, що там за чудовисько таке, – додав господар, сміливо увійшов в комору і став розглядати по сторонам.
Але, побачивши своїми очима надзвичайного і страшного звіра, злякався не менше працівника. Вискочив він звідти, кинувся до сусідів і став їх благати, щоб допомогли йому здолати невідомого і небезпечного звіра; а не то, мовляв, буде загрожувати всьому місту небезпека, якщо цей звір вискочить з комори, де він зараз сидить. І ось піднявся всюди на вулицях великий переполох і крик. Вийшли городяни, озброєні списами, граблями, косами і сокирами, немов збираючись виступити в похід проти ворога. Нарешті з'явилися і панові радники міста на чолі з самим бургомістром. Вишикувавшись на ринковій площі в ряди, вони рушили похідним порядком до комори і оточили її з усіх боків. Потім виступив вперед один із найхоробріших і увійшов в комору зі списом; але одразу з криком, блідий як смерть, вискочив він звідти і не міг вимовити й слова. Наважилися туди увійти ще двоє, і з тими сталося теж саме. Нарешті виступив один, це був високий, кремезний чоловік, прославлений своїми військовими подвигами, і заявив:
— Розглядати чудовисько, це не означає його прогнати, – тут треба діяти рішуче, я бачу, що ви всі зробилися бабами.
Він звелів принести йому лати, меч і спис і озброївся з ніг до голови. Всі вихваляли його відвагу, хоча багато хто і побоювалися за його життя. Були відчинені навстіж ворота комори, – і ось усі побачили сову, що сиділа в цей час на перекладині під самим дахом. Він звелів принести драбину, підставив її і вже було зібрався піднятися, як всі закричали в один голос, щоб він тримався мужньо, і молилися святому Георгію, який переміг дракона. Він виліз наверх і побачив сову, яку хотів було схопити, але сова, налякана натовпом кричавших людей, і не знаючи, куди їй подітися, почала перевертати очима, настромивши пір'я, розпустила крила, відкрила дзьоб і сиплим голосом закричала: "Пу-гу, пу-гу! "
— Вперед, вперед! – Репетував натовп у дворі хороброму герою.
— Хто стояв би тут на моєму місці, той не кричав би "вперед," – відповів він їм.
Правда, він поставив ногу на одну сходинку вище, але затремтів і, ледь не втративши свідомість, поліз назад.
Не знайшлося тепер нікого, хто захотів би піддати себе небезпеці.
— Чудовисько, – говорили вони, – одним лише своїм диханням отруїло і поранило насмерть наймогутнішого з усіх нас, так чи слід нам ризикувати своїм життям?
І вони стали радитися, що тепер робити, щоб не загинуло все місто. Довгий час всім здавалося, що всі зусилля марні, але бургомістр, нарешті, знайшов вихід.
— Я дотримуюся тієї думки, – сказав він, – що слід сплатити господареві з громадських коштів за цю комору з усім тим, що в ньому знаходиться: за зерно, солому і сіно, щоб не піддавати його збитків, а потім всю будівлю спалити, а заодно з ним і страшного звіра, і тоді нікому не доведеться піддавати своє життя небезпеці. В даному випадку ощадливість ні до чого, а скупість нас до добра не доведе.
Всі з ним погодились. Комору підпалили з усіх чотирьох сторін, і згоріла з ним заодно і нещасна сова. А хто цьому не повірить, нехай вирушить туди сам і про все у людей розпитає.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: