ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Мій Ганс – Їжак
Мій Ганс – Їжак

Жив – був селянин; багато було у нього і грошей, і всякого добра; але хоча і був він багатий, одного йому бракувало, щоб бути цілком щасливим: не було в нього з жінкою дітей. Поїде він, бувало, з іншими селянами в місто, а вони й посміюються над ним, запитують, чому це в нього дітей немає.
Ось розсердився він одного разу і, повернувшись додому, каже:
— Хочу, щоб була у мене дитина, нехай вона буде хоча б їжаком!
І ось народила йому дружина дитину, і була вона від голови до пояса їжаком, а далі хлопчиком. Як побачила вона дитину, злякалася і каже:
— Бачиш, це ти наврік.
А чоловік їй каже:
— Ну, що ж, тепер зробити нічого не можна, а хрестити хлопчика все одно треба; але в куми до нас, мабуть, ніхто й не піде.
Дружина каже:
— Та й імені йому іншого не даси, окрім як Ганс – їжак.
Коли його хрестили, то піп сказав:
— Його через колючки і в постіль не покладеш.
І ось поклали вони за грубкою оберемок соломи, а на неї Ганса – Їжака. Годуватися грудьми матері він не міг, а то б поколов він її своїми голками. Так і пролежав він у запічку цілих вісім років; і ось набрид він батькові, і той одного тільки й бажав: щоб Ганс – Їжак мерщій помер. Але він не вмирав, а все продовжував лежати за пічкою. А на ту пору була в місті ярмарка, і селянин, збираючись туди вирушити, запитав у дружини, що їй там купити.
— Купи для господарства трохи м'яса та пару здобних булок, – відповіла вона.
Потім запитав він робітницю, і вона попросила купити їй пару туфель та теплі панчохи. Нарешті запитав він:
— А ти, Ганс – Їжак, що хочеш?
— Тату, – сказав він, – привезіть мені волинку.
Повернувся селянин додому, віддав дружині м'ясо та здобні булки, що купив їй на ярмарку, потім віддав працівниці туфлі і панчохи, нарешті поліз за грубку і дав Гансу – Їжаку волинку. Отримав Ганс волинку і каже:
— Батьку, сходіть тепер в кузню та попросіть підкувати мого півня, тоді поїду я звідси і ніколи вже більше назад не повернуся.
Зрадів батько, що зможе його позбутися, і велів підкувати йому півня; а коли його підкували, сів Ганс – Їжак верхом на свого півня і поїхав; і взяв він з собою свиней і ослів, яких він збирався пасти в лісі. Як вони приїхали в ліс, велів він півневі злетіти з ним на найвище дерево, і сидів на ньому їжак і пас ослів і свиней, і сидів він так багато – багато років поспіль, поки стадо, нарешті, стало дуже велике; і батько з тієї пори так нічого і не знав про свого сина.
А Ганс – Їжак все сидів на дереві і грав на волинці, – і що за дивовижна музика то була! Одного разу проїжджав повз король – він заблукав у лісі – і почув ту музику. Здивувався король і послав свого слугу, щоб той довідався, звідки це доноситься музика. Подивився слуга навколо – нічого не побачив, крім півника на верхівці дерева; а то був півник, на якому сидів Їжак і грав на волинці. Тоді король наказав слузі запитати у нього, навіщо він там сидить і як проїхати йому назад в своє королівство. Спустився тоді Ганс з дерева і сказав, що вкаже йому дорогу, якщо король йому пообіцяє і відпише то, що зустрінеться йому першим після повернення додому в королівському замку. І подумав король: "Це, мабуть, зробити мені буде легко, адже Ганс – Їжак грамоти не знає, і я можу написати все, що захочу." Взяв король перо і чорнило і написав щось; Ганс вказав йому дорогу, і король благополучно повернувся додому.
Побачила здалеку королівна свого батька, зраділа, побігла до нього на зустріч і стала його цілувати. Тут він згадав про Їжака і розповів їй, що трапилося з ним у дорозі: довелося йому, мовляв, дати письмову обіцянку віддати перше що зустрінеться йому на шляху, а сидів той звір верхом на півні, як на коні, і чудно грав на волинці. Але на самій-то справі він написав, що він не повинен йому нічого віддавати, адже Ганс-Їжак читати не вміє. Дізнавшись про це, принцеса зраділа і сказала, що він правильно вчинив, – адже все одно вона ніколи б до нього в ліс не пішла.
А Ганс – Їжак тим часом пас ослів і свиней, був веселий і сидів на дереві, граючи на своїй волинці. І сталося, що на ту пору проїжджав повз інший король разом зі своїми слугами і скороходами. Він заблукав у лісі й не знав, як йому назад додому вернулася, а ліс був великий і дрімучий. Почув він здаля прекрасну музику і питає у свого скорохода, що б це могло значити, і велів дізнатися, в чому тут справа. Підійшов скороход до дерева, подивився, бачить – сидить на верхівці півник, а Ганс на нього верхи всівся. І питає його скороход, що він там нагорі робить.
— Пасу своїх ослів і свиней. А що ви хочете?
І каже скороход, що вони, мовляв, в лісі заблукали і не знають, як їм повернутися назад в своє королівство, – чи не може він вказати їм дорогу. Зліз Ганс – Їжак разом з півнем з дерева і каже старому королю, що дорогу йому він вкаже, якщо згоден він буде віддати йому те, що зустріне він першим після повернення додому, в свій королівський палац. Король на це погодився і розписався Гансу в тому, що виконає свою обіцянку. І поїхав Ганс – Їжак верхом попереду на своєму півні, вказав королю дорогу, і дістався той благополучно в своє королівство.
В'їхав він у двір замку, і зустріли його з великою радістю. А була у короля єдина дочка, була вона красуня; ось вибігла вона першою батькові назустріч, кинулася до нього на шию, стала його цілувати та радіти, що її батько – старий додому повернувся. Стала вона його питати, де він так довго мандрував; і розповів він їй, що заблукав, мовляв, в лісі і, мабуть, тому б не повернувся, але проїжджав він через дрімучий ліс, і сидів на маківці високого дерева не те їжак, не те людина верхи на півні і чудно грав на волинці; він і допоміг йому вибратися з лісу і вказав дорогу; і пообіцяв він йому за це перше, що зустрінеться йому в королівському палаці, і це виявилася вона, – ось тому й стало йому так сумно зараз. Але вона пообіцяла йому, що з любові до нього піде за цього Їжака, якщо він з'явиться.
А Ганс – Їжак пас своїх свиней, а у свиней народилися поросята; і стало їх так багато, що весь ліс був ними повний. І не захотів Ганс жити більше в лісі, і велів він передати своєму батькові, щоб очистили в селі всі хліви, так як з'явиться він з великим стадом, і кожен зможе різати тоді свиней стільки, скільки захоче. Почув це батько і зажурився: адже він думав, що Ганса – Їжака давно вже немає в живих.
Сів Ганс на свого півня, погнав свиней в село і велів свиней тих колоти. Ох, яка пішла різанина та рубка…
Потім Ганс і каже:
— Батьку, веліть ви мого півника ще раз підкувати в кузні, а потім я поїду і весь свій вік не повернуся до вас назад.
Велів батько підкувати півника і зрадів, що Ганс – Їжак додому повертатися не збирається.
І поїхав Їжак в перше королівство; але король наказав, що коли хто верхом на півні приїде і буде притому грати на волинці, то повинні всі в нього стріляти, рубати його і колоти, щоб він не опинився в замку. Тільки під'їхав Ганс – Їжак до замку, як кинулися на нього з багнетами люди. Але він вдарив свого півня шпорою, перелітав через ворота й опинився біля королівського віконця; сів на віконце і крикнув, щоб король віддав обіцяне, а не то доведеться йому і дочці його з життям своїм розпрощатися.
Став король свою дочку вмовляти, щоб вийшла вона до Гана і врятувала б і своє і його життя. Ось одяглася вона у все біле, і дав їй батько карету, запряжену шістьма кіньми, відпустив з нею добрих і надійних слуг і дав їй грошей і багато всякого добра. Сіла вона в карету, а Ганс – Їжак зі своїм півнем і волинкою сів поруч з нею; попрощалися вони з королем і поїхали. І король думав, що він вже більше її ніколи і не побачить. Але вийшло по іншому: тільки вони від'їхали трохи від міста, роздів її Ганс – Їжак, зняв з неї біле плаття і став колоти її до крові своїми голками і примовляти:
— Це тобі в нагороду за твою невірність; йди від мене, жити з тобою я не хочу, – і прогнав він її додому; і ось була вона зганьблена на все своє життя.
А Їжак поїхав на своєму півнику і зі своєю волинкою далі, і приїхав він в інше королівство, до того короля, якому він шлях вказав. А король той велів, якщо з'явиться хто, схожий на Їжака, щоб вартові, пропустили його і щоб кричали всі "ура" і привели його в королівський замок.
Як побачила його королівна, злякалася, – такий він був страшний на вигляд; але вона подумала: "Що ж тепер робити, якщо я батьку своєму дала обіцянку?" Прийняла вона Ганса – Їжака ласкаво та привітно, обвінчалася з ним, і довелося йому йти до столу королівському. Сіла вона з ним поруч, і стали вони їсти та пити. Ось настав вечір, і треба було вже їм спати лягати, і стало їй страшно його голок; але він сказав їй, щоб вона не боялася, що їй боляче, не буде; і він попросив короля, щоб поставив він чотирьох людей біля дверей на варті і щоб розвели вони велике багаття; і коли він увійде в опочивальню і стане спати лягати, то зніме з себе свою Їжачу шкуру і кине її у ліжку; і повинна стража підбігти і кинути ту шкуру в вогонь і не відходити, поки вона не згорить дотла.
Коли дзвін пробив одинадцять, він відправився в опочивальню, скинув з себе Їжачу шкуру і поклав її біля ліжка; і з'явилася стража, швидко схопила її і кинула у вогонь. Коли вона згоріла дотла, звільнився він від чар і лежав тепер в ліжку, і був схожий на справжню людину, але було тіло у нього чорне, немов обпечене. Послав король за своїм лікарем, і той став натирати його різними цілющими мазями і бальзамами, – і зробився він білим, красивим юнаком. Побачила його королівна, зраділа; і на другий ранок піднялися вони радісні, стали пити та їсти, а потім вже і весілля зіграли.
І Ганс – Їжак отримав від старого короля все королівство.
Минуло кілька років, і поїхав він зі своєю дружиною до батька і каже, що він його син. Але батько відповів, що немає у нього ніякого сина; був у нього, правда, син, та той народився їжаком з колючими голками і давно вже пішов мандрувати по світу. Але ось, нарешті, старий батько впізнав свого Ганса – Їжака, зрадів і відправився з ним в його королівство. Пробачив Ганс свого батька з матір’ю і стали вони разом жити поживати і добра наживати!



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: