ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Морська свинка
Морська свинка

Жила – була колись на світі королівна. І була в палаці, у високій вежі, зала з дванадцятьма вікнами, що дивились на всі сторони світу. Як вона, бувало, зайде в ту залу і гляне навкруги, то бачить усе своє королівство.
Гляне в перше вікно – бачить краще, ніж усі люди, гляне в друге – ще ліпше, третє – ще ясніше, і так аж до дванадцятого; крізь те вікно вона могла бачити все і на землі, і під землею, і ніщо від неї не могло заховатися.
Вона була дуже красива, не хотіла нікому коритися, а лише сама над усіма панувати, та й оголосила: стане той її чоловіком, хто зуміє так сховатися, що вона його не знайде. Але хто заховається так, що вона його відшукає, тому відрубають голову і на палю настромлять.
Перед замком стояло вже дев'яносто сім паль із мертвими головами, і довгий час ніхто не з'являвся, щоб спробувати щастя.
Королівна була задоволена і думала: «Ось тепер я вже буду довіку вільна».
Коли раптом приїхали три брати спробувати щастя. Старший надумав, що найпевніше буде сховатися в печі, де випалюють вапно.
Але королівна помітила його в перше вікно, звеліла витягти й відрубати голову.
Другий сховався в льоху, вона й того відразу побачила, і голова його прикрасила дев'яносто дев'яту палю.
Тоді виступив перед нею третій і попросив, щоб дала йому день на роздуми і щоб його помилувала два рази, коли знайде, і лише за третім разом, коли йому не пощастить, нехай робить із ним що хоче.
Він був такий красивий і просив так щиро, що вона сказала:
— Гаразд, я згодна, але ніщо тобі не допоможе.
Наступного дня він довго думав, де б сховатися, але не придумав нічого. Тоді взяв рушницю і пішов полювати. Побачивши ворона, він націлився на нього і тільки хотів вистрелити, як ворон сказав:
— Не стріляй, я тобі в пригоді стану!
Він не вистрелив і пішов далі. Аж бачить – озеро, а в озері величезна рибина, що випливла на поверхню.
Коли він прицілився, рибина гукнула до нього:
— Не стріляй у мене, я тобі в пригоді стану! Він не вистрелив, і рибина пірнула в воду. Йде він далі, аж назустріч йому шкутильгає лисиця й просить його:
— Шановний мисливцю, витягни мені тернину з ноги.
Тернину він витяг, але лисицю хотів убити і здерти з неї шкурку. Та вона сказала:
— Не вбивай мене, я тобі в пригоді стану!
Юнак відпустив її, а ввечері повернувся додому. Другого дня він мусив уже ховатися, та хоч як він не думав, а не придумав нічого. От він пішов у ліс до ворона та й каже:
— Я тебе помилував, тепер ти врятуй мене, скажи, де мені сховатися, щоб королівна не побачила.
Ворон схилив голову й довго – довго думав. Нарешті сказав:
— Придумав!
Приніс яйце зі свого гнізда, розбив його на дві половини й сховав туди юнака. Потім склав обидві половинки докупи й сів на яйце.
Подивилась королівна в перше вікно – не побачила, подивилась у друге, третє – не видно, і вона злякалась неабияк. Аж коли глянула в одинадцяте, тоді побачила, де він. Звеліла застрелити ворона, а яйце принести й розбити, і юнакові довелося звідтіль вийти.
Королівна сказала:
— Один раз я тебе помилую, але як не придумаєш чогось кращого, ти пропав.
Другого дня пішов юнак на озеро, покликав рибину й каже:
— Я тебе помлував, тепер ти порадь мені, де сховатися так, щоб королівна не знайшла.
Рибина думала, думала, нарешті каже:
— Є таке місце! Я сховаю тебе в своєму пузі. Проковтнула його рибина і пірнула на самісіньке дно озера.
Королівна дивилась у всі вікна і, не побачивши його навіть крізь одинадцяте, дуже стурбувалась, проте в дванадцяте таки побачила, де він.
Вона звеліла рибу впіймати, розпороти й вийняти юнака з черева.
І королівна сказала:
— І вдруге я дарую тобі життя, та все одно твоя голова буде на сотій палі висіти.
Третього дня йде він з важким серцем у поле і зустрічає там лисицю.
— Ти знаєш усі найпотайніші схованки, – сказав він,- я тебе помилував, тепер ти порадь, де мені сховатись, щоб королівна не знайшла.
— Важко зразу сказати, – сказала лисиця й задумалась. Нарешті крикнула:
— Придумала!
Повела юнака до одного джерельця, пірнула в нього і виринула вже не лисицею, а крамарем, що торгує товарами.
Юнак також пірнув у воду й став маленькою морською свинкою. Тоді крамар пішов до міста на базар продавати славне звірятко. Зібралось багато людей подивитись на нього.
Нарешті прийшла й королівна. Тваринка дуже сподобалась їй, і вона купила свинку за великі гроші. А крамар шепнув свинці:
— Коли королівна підходитиме до вікна, то ти швиденько залізь їй під косу.
І ось настав час, коли королівна мала його шукати. Вона підходила до всіх вікон підряд, від першого до одинадцятого, і не побачила його. А коли і в дванадцяте не побачила, то її охопив великий страх і гнів; вона так гримнула по вікнах, що всі шибки порозлітались і затрусило весь палац.
Відступивши від вікна, вона почула, що під косою в неї сидить морська свинка. Королівна схопила її, жбурнула додолу і крикнула:
— Геть з моїх очей!
Свинка побігла до крамаря, тоді обоє мерщій подалися до джерела, де обмились і повернули собі свій вид.
Юнак подякував лисиці й сказав:
— Ворон і рибина – неграмотні проти тебе. Тільки ти вмієш як слід викрутитись.
І пішов просто до палацу. Королівна вже чекала його і змирилася зі своєю долею. Справили весілля, і юнак став королем, владикою цілого королівства. Він так ніколи й не сказав дружині, куди заховався третього разу і хто йому допоміг.
Отож королівна гадала, що то була його власна вигадка, а тому дуже поважала його, бо думала: «Він розумніший за мене!»



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: