ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Милий Роланд
Милий Роланд

Жила – була на світі жінка – справжня відьма, і були у неї дві дочки. Одна була потворна і зла, і ту вона любила, бо це була її рідна дочка, інша була прекрасна і серцем добра, і ту відьма ненавиділа, тому що та їй припадала – падчеркою.
Одного разу падчерка наділу фартушок, і він до такої міри сподобався її названій сестрі, що та, заздрячи, зажадала у матері і собі такого ж фартушка.
— Почекай трішки, дитятко, – сказала відьма, – буде в тебе такий фартушок. Твою названу сестричку давно вбити слід, і ось сьогодні вночі, як тільки вона засне, я прийду до вашого ліжка і відрубаю їй голову. Подбай тільки про те, щоб лягти в ліжку у неї за спиною, а її посунь вперед.
Бідолаха мала б поплатитися життям, якби вона із затишного куточка не підслухала всієї бесіди матері з донькою.
За цілий день бідна пасербиця не посміла навіть і кроку ступити за поріг будинку. А коли ввечері прийшов час спати лягати, бідна дівчина повинна була перша влягтися в ліжко, щоб її зла сестра, як і веліла їй мати, могла лягти позаду.
Але коли та заснула, падчерка трохи висунула її вперед, а сама залізла за її спину, до стінки.
Серед ночі стара підкралася до ліжка, тримаючи в правій руці сокиру, а лівою обмацала, лежить чи хто – небудь, висунувшись головою вперед. І потім, схопивши сокиру обома руками, відрубала голову своїй рідній дочці.
Коли вона пішла, дівчина піднялася з ліжка, пішла до свого милого, якого звали Роландом, і постукала у його двері.
Коли він до неї вийшов, вона сказала йому:
— Слухай, миленький Роланде, ми повинні звідси тікати якомога швидше: мачуха хотіла мене вбити, але замість мене вбила свою рідну дочку. Коли розвидниться і вона побачить, що наробила, ми загинемо!
— Я тобі пораджу, – сказав Роланд, – щоб перш ніж втекти ти взяла у неї з будинку її чарівну паличку, а не то ми не зможемо врятуватися від її переслідувань ніяк.
Дівчина принесла чарівну паличку відьми, а потім взяла відрубану голову сестри і накапала три краплі крові: одну перед постіллю на підлозі, одну в кухні та одну на сходах. Після цього дівчина поспішно віддалилася разом зі своїм коханим Роландом.
Коли ж стара відьма прокинулася вранці, вона покликала свою доньку і хотіла віддати їй фартушок падчерки, але та не з'явилася на її поклик.
— Так де ж ти? – Крикнула відьма.
— Тут я, на сходах, підмітаю! – Відповідала відьмі одна з крапельок крові.
Стара вийшла на сходи, нікого там не побачила і ще раз крикнула:
— Так де ж ти?
— Так тут, в кухні, прийшла погрітися! – Відповідала їй друга крапелька крові.
Відьма і в кухню пішла, і там нічого не знайшла.
— Так де ж ти? – Закричала вона доньці втретє.
— Ах, так тут же я, в ліжку, сплю, – крикнула відьмі третя крапелька крові.
Та прийшла в кімнату, до ліжка – і що ж там побачила? Своє рідне дитя, яке плавало в крові і якому вона своїми руками відрубала голову.
Відьма прийшла в лють, кинулася до вікна, і так як вона володіла здатністю дуже далеко бачити, то побачила свою пасербицю, яка поспішно віддалялася зі своїм милим Роландом.
— Не втечете ви від мене! – Прошипіла відьма. – Як би далеко ви не були!
Вона взула свої чоботи – скороходи, в яких вона, що не крок, то годину шляху перемахує, і трохи згодом уже нагнала обох утікачів.
Але, побачивши здалеку стару відьму, дівчина звернула за допомогою чарівної палички свого Роланда в озеро, а сама обернулася качечкою і стала серед того озера плавати.
Відьма зупинилася на березі, стала кидати качці крихти хліба і всіма силами намагалася приманити її до берега; але качка себе приманити не дала, і стара відьма повинна була ввечері повернутися додому, так нічого і не добившись.
А пасербиця її зі своїм милим знову взяли свій звичайний вигляд і ще цілу ніч йшли дорогою до світанку. На світанку падчерка обернулася сама в прекрасну квітку серед тернової огорожі, а свого милого Роланда обернула в музиканта зі скрипкою.
Незабаром після того з'явилася слідом за ними і відьма і сказала музиканту: — Музико, чи дозволиш ти зірвати цю квітку?
— О так, звичайно, – відповів музикант, – я навіть допоможу тобі, підіграючи на своїй скрипці.
І ось, коли вона поспішно залізла в огорожу, намагаючись скоріше зірвати квітку (вона знала, хто квіткою обернувся), музикант почав підігравати, і відьма волею – неволею повинна була танцювати, тому що музика ця була чарівна.
І чим швидше він награвав, тим вище вона підстрибувала, і тернина зривала з неї одяг клаптями і терзав її тіло. Так як музикант не переставав грати, відьма танцювала до тих пір, поки не впала мертвою на землю.
Коли вони таким чином позбулися відьми, Роланд сказав:
— Я тепер піду до батька свого і займуся підготовкою до весілля.
— Ну, так я поки тут залишуся, – сказала дівчина, – і почекаю тебе; а для того, щоб ніхто мене не впізнав, я обернуся червоним каменем.
Роланд пішов, а дівчина, перетворившись на червоний камінь, залишилася на полі і стала чекати свого милого.
Але коли Роланд повернувся додому, він попався в пастку до іншої жінки, яка довела його до того, що він забув свою милу.
Довго чекала його дівчина; але коли він зовсім не повернувся, вона зажурився і обернулася квіткою, подумавши: "Авось, хто-небудь піде дорогою і мене розтопче."
Трапилося, проте ж, що на тому полі пастух пас овець, побачив квітку, зірвав її, тому що вона вже дуже красивою йому здалася, приніс додому і поклав до себе в ящик.
З тієї пори все в будинку пастуха стало відбуватися якимось дивом; чуть він уранці вставав, вже вся робота була в будинку зроблена: кімната виметена, стіл і лавка чисто протерті, вогонь розведений у вогнищі, і вода наношена. А опівдні, коли він повертався додому, у нього вже і стіл був накритий, і їда на стіл подана. Він навіть і зрозуміти не міг, як це відбувалося, тому що він ніколи нікого не бачив у своєму будиночку, та ніде було в ньому і сховатися.
Сподобався пастуху цей ретельний догляд за його будинком; але потім він вже став цих домашніх чудес потроху і побоюватися.
Пішов він до однієї ворожки і запитав у неї поради. Ворожка сказала:
— Тут чаклунство замішано; як – небудь рано вранці придивись чи не рухається що – небудь в кімнаті, і якщо побачиш, що б там не було, зараз накинь білу хустку, і дія чарів відразу припиниться.
Пастух вчинив, як йому було сказано, і на другий ранок на самому світанку він побачив, як ящик столу відкрився і квітка з нього вийшла. Підскочив він до квітки і накинув на неї білу хустку. І квітка звернувся красивою дівчиною, і вона зізналася йому, що була квіткою і у вигляді квітки доглядала за його домашнім господарством.
Розповіла вона йому долю свою, і так як вона йому сподобалася, він запитав у неї, чи не хоче вона за нього вийти заміж; але вона відповідала:
— Ні, – так як вона хотіла все ж залишитися вірною своєму милому Роланду, хоч той і покинув її. Але вона обіцяла, що не піде з його будинку і продовжуватиме вести його господарство.
Тут якраз підійшов час весілля Роланда, і за старовинним звичаєм було по всій країні оголошено, щоб всі дівчата збиралися на весілля і славили молодих піснями. Красна дівиця, як почула про це, так зажурилася, що у неї серце розривалося на частини; вона і не хотіла йти на це весілля, та інші дівчата зайшли за нею і повели її з собою.
Коли ж наставала її черга співати на честь молодят, вона все відходила, поки не залишилася одна – однісінька і повинна була при них проспівати свою пісню.
Але тільки вона заспівала і Роланд зачув її спів, як схопився він і вигукнув:
— Цей голос знайомий мені! Це співає моя справжня наречена; іншу я не бажаю!
Все, що він вже встиг забути і що давно стерлося з його пам'яті, раптом знову прокинулося в його серці.
Тоді вірна Роланду дівчина пішла з ним під вінець, і її страждання скінчилися, і настали для неї дні щастя і радості.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: