ТЕКСТОВІ МАТЕРІАЛИ
ГОЛОВНА
АВТОРСЬКІ ВІРШІ
ЛIЧИЛКИ
АНЕКДОТИ
ВЕСЕЛІ ІСТОРІЇ
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ
ЛЕГЕНДИ УКРАЇНИ
КАЗКИ АВТОРІВ СВІТУ
ЗАГАДКИ
ЦЕ ЦIКАВО
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
БАЙКИ
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
КОЛОМИЙКИ
РОЗВИВАЮЧІ КАРТИНКИ
РОЗМАЛЬОВКИ
ФЛЕШ-РОЗМАЛЬОВКИ
СТIНГАЗЕТИ
ПРОПИСИ
Про смерть курочки
Про смерть курочки

Колись попрямували курочка з півником на ліщинова гору і уклали один з одним такий договір: хто перший добуде горіхове ядерце, той повинен його з товаришем поділити.
Ось і відшукала курочка великий – превеликий горіх, нікому нічого про те не сказала і задумала той горіх з'їсти одна. А ядерце було настільки велике, що курочка його проковтнути не могла; воно застрягло у неї в горлі, і курочка перелякалася, що вона тим ядерцем подавиться.
І закричала курочка:
— Півнику, збігай скоріше та принеси мені води, не то я задихнуся.
Побіг півник щодуху до колодязя і сказав:
— Дай ти мені водиці, курочка лежить на ліщиновій горі, проковтнула велике ядерце і подавилася, задихнеться.
Відповів йому колодязь:
— Біжи спочатку до нареченої і випроси собі червоного шовку.
Побіг півник до нареченої, каже:
— Наречена, дай ти мені червоного шовку; я той шовк принесу колодязю, колодязь дасть мені водиці, водицю віднесу я курочці, а курочка лежить на ліщиновій горі, проковтнула занадто велике горіхове ядерце і подавилася, задихнеться .
Наречена йому відповідає:
— Спочатку збігай та принеси мені віночок, який повісила я на вербовій гілочці.
Побіг півник до верби, зняв віночок з гілки і приніс його до нареченої, а наречена дала йому за це червоного шовку; шовк відніс він до криниці, а та дала йому за це водиці.
Приніс півник водицю курочці, а курочка тим часом задихнулася і лежала мертва, без руху.
Тут вже півник так розгнівався, що став голосно кричати, і збіглися до нього всі звірі, стали курочку оплакувати.
Шість мишок збудували возик, в якому би можна було звезти курочку до могили; коли ж возик був готовий, вони самі в нього і впряглися, а півник на тому возику керував.
На шляху зустріли вони лисицю.
— Куди це ти їдеш, півнику? – Запитала вона.
— Так ось збираюся ховати свою курочку.
— Чи не можна й мені з вами разом їхати?
— Мабуть, ззаду можеш сісти.
Так і присіла лисиця ззаду, а за нею – і вовк, і ведмідь, і олень, і лев, і всі лісові звірі.
Так добралися вони до струмка.
— Як ми тут перепливемо? – Запитав півник.
А на березі струмка лежала соломинка, яка сказала:
— Ось я поперек струмка протягнуся, так ви можете через мене переїхати.
Але тільки шість мишок вступили на цей місток, соломинка переломилася і в воду звалилася, і всі мишки у воді потонули.
Тоді знову прийшла біда, і всіх з біди захотіло виручити поліно: я, мовляв, досить велике, я через струмок перекинусь, а ви через мене і переїжджайте.
Але на біду, поліно якось незграбно стало на воді і понесла його течія!
Побачив все це камінь, зглянувся, захотів півнику допомогти і перевалився через воду. Довелося півнику на собі тягнути возика через камінь, а коли він його перетягнув і разом з мертвою курочкою опинився вже на іншому березі, заманулося йому і тих перетягнути, що позаду воза сиділи …
Але їх виявилося занадто багато: возик з ними відкотився назад, і всі разом звалилися у воду і потонули.
Залишився півник знову один на березі з мертвою курочкою, викопав їй могилку, опустив її туди, а поверх могилки насипав горбок і на той горбок присів, і горював за курочкою до тих пір, поки сам не помер …
Так всі вони і покінчили з життям.



Додати комментар
Ваше им'я:
Ваш коментар:
код:   повторіть код: